Дунаєвський Ісак Йосипович
ДУНАЄ́ВСЬКИЙ Ісак Йосипович (18(30). 01. 1900, м. Лохвиця, нині Полтав. обл. — 25. 07. 1955, Москва) — композитор, диригент. Брат З. Дунаєвського. Нар. арт. РРФСР (1950). Депутат ВР РРФСР (1938). Закін. Харків. консерваторію (1919; кл. скрипки І. Ахрона, кл. композиції С. Богатирьова). До 1924 працював диригентом, зав. муз. частини, композитором Харків. рос. драм. театру. 1924–26 — зав. муз. частин театру «Ермітаж» у Москві, 1926–29 — Моск. театру сатири. 1929–34 — муз. кер. Ленінгр. мюзик-холу (нині С.-Петербург). Співпрацював із джаз-оркестром Л. Утьосова. 1937 відбувся автор. концерт Д. Від 1943 — у Москві, був худож. кер. Ансамблю пісні й танцю Центр. Будинку культури залізничників. Зробив вагомий внесок у розвиток рад. оперети, збагативши її рисами опер. стилю (ввів великі ансамблі, розгорнуті фінали, симф. епізоди). Створив новий тип масової пісні — пісню-марш з швидким темпом, підкреслено мажор. колоритом, відчуттям світла і простору. Використовував фольклорні джерела, зокрема укр. — для написання «Української рапсодії для джаз-оркестру». У ж. «Музыкальная жизнь» надруковано неопубл. листи Д. 1951–55 під назвою «Не могу не петь о жизни».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Выступления. Статьи. Письма. Воспоминания. Москва, 1961; Избранные письма. Ленинград, 1971.
- Основні твори
- балети — «Відпочинок фавна» (1924), «Балетна сюїта» (1929); оперети — «І нашим, і вашим», «Солом’яний капелюшок» (обидві — 1927), «Ножі» (1928), «Кар’єра прем’єра», «Полярні пристрасті» (обидві — 1929), «Золота долина» (1938, 1955), «Дороги до щастя» (1941), «Вільний вітер» (1947), «Син клоуна» (1950), «Біла акація» (1955); кантати — «Ми прийдемо», «Ленінграде, ми з тобою» (обидві — 1945); музика до к/ф — «Веселі хлоп’ята» (1934), «Три товариші» (1935), «Цирк» (1936; Сталін. премія, 1941), «Волга-Волга» (1938; Сталін. премія, 1951), «Весна» (1947; усі — реж. Г. Александров), «Воротар» (реж. С. Тимошенко), «Шукачі щастя» (реж. В. Корш-Саблін), «Діти капітана Ґранта» (усі — 1936), «Моя любов» (1940; обидва — реж. В. Вайншток), «Кубанські козаки» (1950), «Випробування вірності» (1954; обидва — реж. І. Пир’єв); музика до вистав — «Взяття Бастілії» Р. Роллана, «Орленя», «Романтики» Е. Ростана, «Весілля Фіґаро» П.-О. Бомарше, «Слуга двох панів» К. Ґольдоні.
Людина 