БОГАТИРЬО́В Семен Семенович (крипт. — С. Б.; 03(15). 02. 1890, Харків — 31. 12. 1960, Москва) — музико­знавець, композитор і педагог. Доктор мистецтво­знавства (1947). Заслужений професор УРСР (1934), засл. діяч мистецтв РРФСР (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. юрид. факультет Харків. університету (1912) та С.-Петербур. консерваторію (1915; кл. теорії та композиції І. Вітоля, М. Штейнберга). Працював викл. Петрогр. консерваторії (1915–17); викл. (1917–19), від 1935 — проф. кл. композиції, 1917–19, 1922–41 — завідувач кафедри теорії музики та композиції, декан істор.-теор. ф-ту, травень– жовтень 1941 — ректор Харків. консерваторії. 1941–43 — директор Будинку нар. творчості в Красноярську; 1943–60 — проф. Моск. консерваторії. Серед учнів — В. Борисов, Д. Клебанов, М. Коляда, Ю. Мейтус, В. Тольба, А. Штогаренко, В. Барабашов, М. Тіц, І. Дунаєвський. З-поміж музико­знав. праць — дослідж. у галузі поліфонії «Двойной канон» (Москва; Ленин­град, 1947), «Обратимый контрапункт» (Москва, 1960), стат­ті, в яких пропагувалася укр. музика. Автор оркестр. творів, камерно-інструм. музики, пісень тощо.