Дунайський біосферний заповідник НАНУ
ДУНА́ЙСЬКИЙ БІОСФЕ́РНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК НАНУ. Розташований у Кілійському р-ні Одеської обл., на території Кілійського гирла дельти Дунаю. Заснований 1973 як філія Чорноморського біосферного заповідника. Від 1981 — самостійний державний природний заповідник «Дунайські плавні» НАНУ, від 1998 — сучасний статус. Від часу заснування площа заповідника становила 7758 га, 1978 розширена до 9251 га суші та 5600 га моря, нині — 46 402,9 га з протоками і внутрішніми водоймами. Для відновлення вільної течії річки Сарата розібрано частину її нижньої течії. Охороняються плавні та заплавні ліси. Флора налічує 563 види судинних рослин. На островах переважають очерет звичайний, рогіз вузьколистий, куга озерна. Серед дерев — верби, обліпиха крушиноподібна, тамариск галузистий. Представлено близько 800 видів морських, солонуватоводних та прісноводних одноклітинних водоростей, 50 видів водоростей-макрофітів, близько 250 видів донної фауни водних безхребетних, понад 100 видів риб. Є близько 225 видів птахів. До Червоної книги України занесені:
- горіх плавучий, сальвінія плавуча;
- осетер атлантичний, шип, білуга, лосось дунайський;
- пелікан рожевий та кучерявий, баклан малий, колпиця, коровайка, червоновола козарка, лунь польовий;
- видра, кіт лісовий (інколи трапляється тюлень-монах).
Від 1975 територія та акваторії заповідника є частиною водно-болотних угідь міжнародного значення. Рішенням Міжнародного координаційного комітету програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» від 2 лютого 1999 Д. б. з. зараховано до світової мережі біосферних резерватів і до заснованого за цим же рішенням Румунсько-українського біосферного резервату «Дельта Дунаю» (площа близько 600 тис. га, з них понад 150 — у межах України). У рамках проекту «Біорізноманіття Дельти Дунаю» (представлений на міжнародній виставці «Експо–2000», Німеччина) на території заповідника зведено адміністративно-готельний комплекс, мікропричали, мости, господарські споруди, 3 деревʼяні будинки для єгерів із допоміжними спорудами тощо.