Кривенко Василь Силович
КРИВЕ́НКО Василь Силович (19(31). 03. 1854, с. Дешлагар, нині Сергокала, Дагестан, РФ — 1931, Ленінград, нині С.-Петербург) — публіцист, громадський діяч. Закін. Полтав. військ. гімназію (1871), 1-е Павлів. військ. училище (1873), Військ.-юрид. академію (С.-Петербург, 1881). Від 1873 перебував на військ. службі; від 1881 — у мін-ві імператор. двору та уділів: від 1889 — нач. канцелярії міністра; 1897–1917 — чл. ради при мін-ві. Обирався гласним Думи (1907–16), С.-Петербур. губерн. земського зібрання (1912–16). Входив до низки благодійниц. т-в, очолював раду Рос. театр. товариства. Опікувався проблемами шкільництва. Від 1889 у г. «Новое время», «Правительственный вестник», «Московские ведомости», «Театр и искусство» та ін. вміщував статті переважно з проблем реформування шкіл. і військ. освіти (обстоював необхідність збільшення кількості університетів, запровадження жін. мед. інститутів, вдосконалення роботи військ. навч. закладів), які увійшли до кн. «Общие и военные школы» (1899). Враження від подорожей по тер. Рос. імперії, країн Європи, Азії та Африки виклав у нарисах «Очерки Кавказа» (1893), «По Дагестану» (1896), «В дороге и на месте» (1899), «На окраинах» (1902). Автор спогадів «Вдали от родных» (1895), «Юнкерские годы. 25 лет назад» (1898). Усі зазнач. твори опубл. у С.-Петербурзі. Після 1917 працював у Раді комунал. господарства Петрограда (нині С.-Петербург), входив до ради Товариства взаємодопомоги вчених і літераторів.