Дяк Михайло Дмитрович
ДЯК Михайло Дмитрович (23. 08. 1935, с. Кальна, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. — 18. 08. 1976, там само) — учасник національно-визвольного руху. Батько О. Дяка. Закін. Івано-Фр. школу міліції (1964). Працював у правоохорон. органах. 1961 разом із М. Федівим встановив над Витвиц. сільс. радою (Долин. р-н) жовто-блакитний прапор, 1963 — 2 прапори у м. Моршин (Стрий. р-н Львів. обл.). Ці події сколихнули Прикарпаття та спонукали вчителя з с. Кропивник (Долин. р-н) Д. Квецка розпочати роботу над створенням програми підпіл. організації, що згодом дістала назву Укр. нац. фронт (пропонувала для України незалеж. самостій. розвиток у вигляді нар. соціалізму, близького до реалій зх.-європ. соціал-демократії). 1965 до неї приєднався й Д. Його діяльність полягала у залученні нових членів, яких навчав підпіл. роботи, криміналістики, стрільби, поширення літ-ри самвидаву. В квітні 1966 розповсюдив у Києві 50 листівок із заявою Укр. нац. фронту; в ніч на 30 жовтня 1966 (річниця Листопад. чину 1918 у Львові) вивісив на автобус. зупинці жовто-блакит. прапор і розповсюдив 15 брошур у с. Гошів (Долин. р-н); пошкодив пам’ятник Леніну в м. Болехів (Івано-Фр. обл.). 1967 заарешт., засудж. до 12-ти р. ув’язнення з відбуттям перших 5-ти р. у в’язниці, решти — у виправно-труд. колонії суворого режиму, та 5-ти р. заслання. Карався у Владимир. в’язниці, таборах Мордовії та Перм. обл. (усі — РФ). У травні 1975 мед. комісія актувала Д. як хворого на рак 4-го ступ. і суд звільнив його від подальшого ув’язнення.
Рекомендована література
- Хейфец С. Бандерівські сини // Укр. силуети. Нью-Йорк, 1983;
- Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960–1980-х років. К., 1995;
- Зайцев Ю. Ідея і чин Українського Національного фронту // Воля і Батьківщина. Л., 1997. № 2;
- Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні. К., 1998;
- Михайло Дяк на світлинах, у спогадах, документах. Л., 2004.
Завантажити статтю
Людина 
