ДЯК Михайло Дмитрович (23. 08. 1935, с. Кальна, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. — 18. 08. 1976, там само) — учасник національно-визвольного руху. Батько О. Дяка. Закін. Івано-Фр. школу міліції (1964). Працював у право­охорон. органах. 1961 разом із М. Федівим встановив над Витвиц. сільс. радою (Долин. р-н) жовто-блакитний прапор, 1963 — 2 прапори у м. Моршин (Стрий. р-н Львів. обл.). Ці події сколихнули Прикарпа­т­тя та спонукали вчителя з с. Кропивник (Долин. р-н) Д. Квецка роз­почати роботу над створе­н­ням про­грами під­піл. організації, що згодом ді­стала назву Укр. нац. фронт (пропонувала для України незалеж. само­стій. роз­виток у ви­гляді нар. соціалізму, близького до реалій зх.-європ. соціал-демократії). 1965 до неї при­єд­нався й Д. Його діяльність полягала у залучен­ні нових членів, яких на­вчав під­піл. роботи, криміналістики, стрільби, пошире­н­ня літ-ри самвидаву. В квітні 1966 роз­по­всюдив у Києві 50 листівок із заявою Укр. нац. фронту; в ніч на 30 жовтня 1966 (річниця Листопад. чину 1918 у Львові) вивісив на автобус. зупинці жовто-блакит. прапор і роз­по­всюдив 15 брошур у с. Гошів (Долин. р-н); по­шкодив памʼятник Леніну в м. Болехів (Івано-Фр. обл.). 1967 заарешт., засудж. до 12-ти р. увʼязне­н­ня з від­бу­т­тям перших 5-ти р. у вʼязниці, решти — у виправно-труд. колонії суворого режиму, та 5-ти р. засла­н­ня. Карався у Владимир. вʼязниці, таборах Мордовії та Перм. обл. (усі — РФ). У травні 1975 мед. комісія актувала Д. як хворого на рак 4-го ступ. і суд звільнив його від подальшого увʼязне­н­ня.