Дятлов Петро Юрійович

ДЯ́ТЛОВ Петро Юрійович (01(13). 02. 1883, м. Стародуб Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ — 03. 11. 1937, урочище Сандормох побл. м. Медвеж’єгорськ, Карелія, РФ) — громадсько-політичний діяч, перекладач, журналіст. Навч. у Моск. університеті (1902) та С.-Петербур. політех. інституті (1904), звідки виключений за рев. діяльність, закін. Праз. політехнікум і Віден. університет. Член Комуніст. партії Австрії (від 1918), Комуніст. партії Сх. Галичини (від 1919), КПЗУ (від 1921), КП(б)У (від 1926). Під час навч. у С.-Петербурзі входив до укр. студент. громади, згодом брав активну участь у діяльності РУПу. 1905 підготував видання с.-д. г. «Праця» у Києві (не вийшла через його арешт). Був знайомий особисто та підтримував листування з В. Леніним і його однодумцями. 1907 редагував нелегал. часопис «Социал-демократ» у Полтаві, за що був заарешт. і ув’язнений на один рік. Після відбуття покарання виїхав за кордон, 1909–10 мешкав у м. Цюрих (Швейцарія), 1911–14 — у Празі. Під час 1-ї світової війни співпрацював із Союзом визволення України, зокрема опікувався замовленням книг і портретів, що вийшли у серії «Б-ка полоненого». Від 1919 у Відні видавав серію «Комуніст. б-ка», де друкував праці В. Леніна; написав і видав його біографію українською мовою у США (1919) й Австрії (1920). У віден. часописі «Нова доба» 1920 опублікував низку статей, серед них — «Заява української бригади у Чехії», «Комуністичне свято (1-го мая)», «Нова проба сил», «Чехи — Україна — Росія», «Смерть петлюрівщини», «Хто такий С. Вітик». 1925 повернувся в Україну, працював ученим секр. Наркомосу УСРР, викладав у харків. ВНЗах, був ред. і перекладачем Держ. видавництва України. Переклав українською мовою твори М. Горького, В. Короленка, Д. Бєдного, рос. — І. Франка та Лесі Українки. 1 жовтня 1933 засудж. до 5-ти р. ув’язнення. Покарання відбував у Соловец. тюрмі, де постановою особл. трійки Упр. НКВС у Ленінгр. обл. від 9 жовтня 1937 засудж. до розстрілу.

Завантажити статтю