Дяченко Василь Панасович
ДЯЧЕ́НКО Василь Панасович (23. 06 (06. 07). 1906 (за ін. даними — 1908), с. Опришки, нині Глобин. р-ну Полтав. обл. — 12(за ін. даними — 15). 12. 1942, м. Старобільськ Ворошиловгр., нині Луган. обл.) — музикознавець, фольклорист, співак, педагог. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кременчуц. пед. технікум (нині Полтав. обл., 1925), вокал. відділ. Київ. муз. училища ім. Р. Ґлієра (1935), істор.-теор. факультет Київ. консерваторії (1940), навч. в аспірантурі при Інституті укр. фольклору АН УРСР (Київ, кер. М. Грінченко). Працював учителем на Полтавщині (1925–29). Як співак виступав на олімпіадах самодіял. мистецтва. 1932–33 — на Далекому Сх. 1933 повернувся в Україну, де продовжив пед. і просвітн. діяльність. Під час навч. в консерваторії виїжджав у різні регіони України з фольклор. експедиціями АН УРСР, зокрема на Полтавщину, де вивчав епістолярну спадщину М. Лисенка. Ввів у наук. обіг низку листів композитора, здійснив їхній археогр. опис та переклав українською мовою. Автор музикознав. праць, присвяч. творчості М. Лисенка, М. Леонтовича, В. Косенка, Л. Ревуцького, а також оповідань, нарисів, віршів, опер. лібрето (зокрема опери «Марина» Г. Жуковського).
Додаткові відомості
- Основні праці
- М. Д. Леонтович // Рад. музика. 1940. № 1; Принципи обробки народної пісні у М. Леонтовича // Укр. музикал. спадщина. К., 1940; М. Д. Леонтович. К., 1941; Микола Віталійович Лисенко. К., 1941; 1968; А. В. Богатирьов // Рад. музика. 1941. № 2.
Рекомендована література
- Муха А. Музикознавство // Історія укр. музики. Т. 4. К., 1992;
- Луганська К. Поштовий роман композитора // Музика. 2004. № 3;
- Немкович О. Українське музикознавство ХХ століття як система наукових дисциплін. К., 2006.
Завантажити статтю
Людина 
