Дяченко Сергій Степанович
ДЯЧЕ́НКО Сергій Степанович (24. 09 (06. 10). 1898, с. Нова Басань, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. — 21. 01. 1992, Київ) — мікробіолог. Батько Сергія та Наталії Дяченків. Доктор медичних наук (1941), професор (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський медичний інститут (1927). Працював лікарем та викладав у Ніжин. ІНО. 1929–63 — в Укр. інституті епідеміології та мікробіології (нині Інститут епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ, Київ): заст. дир. (1943–51); водночас від 1935 — у Київ. мед. інституті: 1943–73 — зав., від 1973 — наук. консультант каф. мікробіології. 1938 відбув ув’язнення за звинуваченням у шкідництві. Вивчав антигенну будову бактерій кишк. групи, етіологію інфекц. захворювань, механізми імунітету. Сформулював осн. закономірності впливу кортикостероїд. гормонів на функціонування окремих ланок імунітету. Досліджував антиген вірулентності черевнотифоз. палички та розробляв принципи лікув. застосування специфічної для нього сироватки. Низку наук. праць присвятив історії укр. мікробіології.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Цереброспинальный менингит. 1935 (співавтор); Мікроорганізми і їх роль в житті людини. 1950; Діагностичні мікробіологічні дослідження при інфекційних захворюваннях. 1957; Патогенные вирусы человека. 1974; 1980 (співавтор); Классификация вирусных инфекций человека // Эпидемиология вирус. инфекций. 1977 (співавтор); Микробиологические методы диагностики инфекционных заболеваний. 1982; усі — Київ.
Рекомендована література
- Сергей Степанович Дяченко (К 90-летию со дня рожд.) // ВД. 1988. № 10;
- Дяченко Н., Широбоков В. Український мікробіолог С. С. Дяченко // Агапіт. 1998. № 9–10;
- Дерзать науку. К., 1998.
Завантажити статтю
Людина 
