Дяченко Сергій Степанович

Визначення і загальна характеристика

ДЯЧЕ́НКО Сергій Степанович (24. 09 (06. 10). 1898, с. Нова Басань, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. — 21. 01. 1992, Київ) — мікробіо­лог. Батько Сергія та Наталії Дяченків. Доктор медичних наук (1941), професор (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський медичний ін­ститут (1927). Працював лікарем та викладав у Ніжин. ІНО. 1929–63 — в Укр. ін­ституті епідеміології та мікробіо­логії (нині Ін­ститут епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ, Київ): заст. дир. (1943–51); водночас від 1935 — у Київ. мед. ін­ституті: 1943–73 — зав., від 1973 — наук. консультант каф. мікробіо­логії. 1938 від­був увʼязне­н­ня за звинуваче­н­ням у шкідництві. Ви­вчав антиген­ну будову бактерій кишк. групи, етіологію інфекц. захворювань, механізми імунітету. Сформулював осн. закономірності впливу кортикостероїд. гормонів на функціонува­н­ня окремих ланок імунітету. Досліджував антиген вірулентності черевнотифоз. палички та роз­робляв принципи лікув. за­стосува­н­ня специфічної для нього сироватки. Низку наук. праць присвятив історії укр. мікробіо­логії.

Пр.: Церебро­спинальный менингит. 1935 (спів­автор); Мікроорганізми і їх роль в житті людини. 1950; Діагностичні мікробіо­логічні дослідже­н­ня при інфекційних захворюва­н­нях. 1957; Патоген­ные вирусы человека. 1974; 1980 (спів­автор); Клас­сификация вирусных инфекций человека // Эпидемиология вирус. инфекций. 1977 (спів­автор); Микробиологические методы диагностики инфекцион­ных заболеваний. 1982; усі — Київ.

Літ.: Сергей Степанович Дяченко (К 90-летию со дня рожд.) // ВД. 1988. № 10; Дяченко Н., Широбоков В. Український мікробіо­лог С. С. Дяченко // Агапіт. 1998. № 9–10; Дерзать науку. К., 1998.

В. П. Широбоков

Завантажити статтю