Ємець Василь Костянтинович

Визначення і загальна характеристика

Є́МЕЦЬ Василь Костянтинович (15 (27). 12. 1890, с. Жаборівці, нині смт Шарівка Богодухів. р-ну Харків. обл. — 04 (за ін. даними — 06). 01. 1982, м. Лос-Анджелес, шт. Каліфорнія, США, похов. у Він­ніпезі) — бандурист, письмен­ник і педагог. Гри на бандурі навч. від сліпих кобзарів. Навч. у Харків. (1911–12) та Моск. (1914) університетах. 1-й концерт. ви­ступ — 1911 (м. Охтирка, нині Сум. обл.). Організував 1913 Першу кубан. кобзар. школу (м. Катеринодар, нині Краснодар, РФ). 1914 з успіхом ви­ступав на всесловʼян. концерті, 1916 — на сцені Великого театру (у моск. пресі його на­звано віртуозом). 1917–18 — учитель жін. гімназії у Сосниці (нині смт Черніг. обл.). Спів­робітник Міністерства нар. освіти за часів Геть­манату П. Скоропадського. У січні 1918 брав участь в обороні Києва від червоногвард. загонів М. Мурав­йова у складі Бо­йового куреня військ. мін-ва УНР. У березні–квітні 1918 служив у 4-му піхот. полку 1-ї козац. Синьої дивізії. 1918 у Києві за сприя­н­ня геть­мана П. Скоропадського організував першу капелу бандуристів. 1-й концерт від­бувся з тріумфом у листопаді 1918 перед вояками Армії УНР. За ці концерти нагородж. Заліз. хрестом. Від 1919 ви­ступав як соліст-бандурист. У листопаді 1919 міністр освіти УНР І. Огієнко направив Є. у закордон­не концертне турне. Від 1920 — у Чехо-Словач­чині. Викладав бандурне мистецтво студентам у Подєбрадах. Від 1934 — у Франції, від 1936 — у Пн. Америці. Від 1938 — в Лос-Анджелесі (США). У Берліні та Празі продовжив навч. у консерваторіях. Організатор школи кобзарів (1923, на­вчалося бл. 50 учнів) та 2-ї капели бандуристів у Празі. 1924 отримав за­проше­н­ня повернутися в Україну, від якого від­мовився. Гастролював як бандурист-соліст у Європі, Пн. Америці. Перший укр. бандурист, який ви­ступав у Гол­лівуді (м. Лос-Анджелес). У репертуарі — думи, українські народні пісні, інструм. танці, автор. композиції («Гомін України», «З Кримських гір», «Пере­дзвони», «Над Дні­пром», «Про Крути», «Дума про поневоле­н­ня України»); пере­клади творів світ. класики (В.-А. Моцарта, П. Чайковського, Ф. Шопена, А. Дворжака, Ф. Ліста, М. Лисенка). Уперше виконав на бандурі «Місячну сонату» Л. ван Бетговена. Спів­працював із М. Гайворонським, М. Голинським. У 1950-х рр. створив збільшені типи бандур — на 50 і 62 струни (по­двійна). Автор кн. «Кобза та кобзарі» (Берлін, 1923; Нью-Йорк, 1959; К., 1991), ст. «“Кобза”: Кілька слів про український національний інструмент та його походже­н­ня» // «УС», Берлін, 1921, № 76; «Кобзарі старих часів» // Там само, № 102, 103; «До мартирології кобзарства» // «Календар “Свободи”», 1957; «УК», 1996, № 11, 12; «Мій перший публічний ви­ступ із бандурою (Спогад)» // «Визв. шлях», 1965, № 9; укладач альбому «У золоте 50-річчя на службі Україні» (Гол­лівуд; Торонто, 1961).

Літ.: Василь Ємець грає: Гостина бандуриста в Торонті // Новий час. 1930, 10 жовт.; Василь Ємець. 1911–1936: Буклет. Б. м., р.; До 85-річчя кобзаря-віртуоза Василя Ємця // Визв. шлях. 1976. № 1; Помер Ємець Василь — бандурист, віртуоз // Свобода. 1982, 9 січ.; Васюта О. Василь Ємець — дослідник кобзарського мистецтва // Спів­оче поле Чернігівщини: Календар 2004. К., 2003.

В. Г. Дутчак

Завантажити статтю