Єремєєв Валерій Миколайович
ЄРЕМЄ́ЄВ Валерій Миколайович (12. 01. 1942, м. Саратов, РФ — 31. 10. 2020, Київ) — океанолог, геофiзик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1991), академік НАНУ (1997). Премiя iм. В. Вернадського АН УРСР (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін. Ростов. університет (1964, РФ). Від 1965 працював у Мор. гiдрофiз. інституті НАНУ: 1975–80 — вчений секр., 1980–85 — заступник директора, 1985–2000 — директор Від 2000 — в. о. дир., від 2009 — директор Інституту біології пд. морів НАНУ (обидва — Севастополь). Після створення 1999 Океанол. центру НАНУ, до складу якого ввійшли Мор. гідрофіз. інститут та Інститут біології пд. морів, Є. був призначений його ген. дир. Читав лекції на міжнар. навч. курсах фіз.-океаногр. та геоекол. профілів. Наук. інтереси вченого концентруються на ключових проблемах і розділах океанол. науки. Вони охоплюють експерим. та ядерну гідрофізику, геофіз. гідродинаміку та гідрохімію океану, а нині тісно пов’язані з розробленням і створенням основ, методів і засобів Глобал. океаногр. спостереж. системи Чорного моря, що є однією з осн. мор. програм Міжуряд. океаногр. комісії ЮНЕСКО і країн Чорномор. басейну. Дослідж. Є. в галузі ядер. гідрофізики були зорієнтовані на вивчення фундам. закономірностей формування простор. розподілу та динаміки полів штуч. і природ. радіоактивності Світ. океану та його морів, зокрема Чорного й Середземного. Він вивчав вплив наслідків Чорнобил. аварії на екосистему Чорного моря, розробив заг. теор. підходи до аналізу та прогнозу можливих наслідків мор. катастроф природ. й антропоген. характеру. Працював також над формуванням і розвитком геофіз. напряму в мор. екол. дослідженнях. Роботи цього профілю переважно спрямовані на вивчення регіон. проблем Чорномор. басейну, екваторіал. зони та шельфових р-нів Тропіч. Атлантики. Голова Комісії з проблем Світ. океану НАНУ, Наук.-тех. ради з Нац. програми дослідж. і використання ресурсів Азово-Чорномор. басейну, ін. регіонів Світ. океану при Міністерстві освіти і науки України, представник України у викон. раді Міжуряд. океаногр. комісії ЮНЕСКО, гол. ред. наук.-теорет. «Морского гидрофизического журнала» та «Морского экологического журнала».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Физико-химические аспекты взаимодействия океана и атмосферы. К., 1985; Трассеры в океане. К., 1987; Черное море. Зоны взаимодействия аэробных и анаэробных вод. Св., 1993 (співавтор); Вариационный подход в задачах идентификации входных параметров гидродинамических моделей по данным измерений и планирования экспериментов // МГЖ. 2002. № 1 (співавтор); Регіональні аспекти глобальної зміни клімату // Вісн. НАНУ. 2003. № 2 (співавтор); Океанология. Средства и методы океанологических исследований. Москва, 2005 (співавтор); Введение в оперативную океанографию Черного моря. Св., 2006 (співавтор); Фрактально-волновая структура изменчивости геофизических процессов морских систем // Геоінформатика. 2006. № 4 (співавтор); Нові струминні газові виділення із дна моря в акваторії Севастополя // Вісн. НАНУ. 2007. № 4 (співавтор).
Рекомендована література
- 60-річчя академіка НАН України В. М. Єремєєва // Вісн. НАНУ. 2002. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
