ЄРЕМЄ́ЄВ Іван Максимович (19. 01. 1887, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл. — 01. 02. 1957, м. Умань Черкас. обл.) — вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1936). Навч. у Харків. технол. ін­ституті (від 1904). За участь у рев. русі за­знав пере­слідувань, 1907 емігрував до Франції, де закін. Агроном. ін­ститут при Університеті м. Нансі (1909). Навч. продовжив у Парижі, де слухав лекції в Сорбон­ні, Пастерів. ін­ституті, Ботан. саду; водночас спів­працював у рос. період. вид. «Про­грес­сивное садоводство и огородничество», «Плодоводство», «Хозяин». 1912–15 — науковий спів­робітник Топчидер. дослід. станції (побл. Белґрада); 1916 — директор Іванів. дослідно-селекц. станції (нині Охтир. р-ну Сум. обл.); 1917–29 — завідувач від­ділу селекції Миронів. дослідно-селекц. станції (с. Центральне), водночас від 1922 — у Маслів. ін­ституті селекції і насін­ництва (Миронів. р-ну, нині Київ. обл.): 1929–31 — проф., завідувач кафедри селекції; 1931–33 — завідувач від­ділу селекції зерн. і бобових культур та трав ВНДІ цукр. промисловості (Київ); 1934–37 — завідувач від­ділу пшениці, заст. дир. з наукової роботи Пушкін. від­діл. Всесоюз. ін­ституту рослин­ництва (Ленінгр. обл.), на базі від­ділу селекції якого 1937 організував Ленінгр. селекц. станцію, працював на ній до 1945 (з пере­рвою) заст. дир. з наукової роботи і завідувач від­ділу пшениці; 1941–44 — за­ступник директора з наукової роботи, завідувач від­ділу пшениці Молотов. селекц. станції (нині м. Сєверодвінськ Архангел. обл., РФ); від 1945 — завідувач кафедри селекції і насін­ництва Білоцерків. с.-г. ін­ституту; від 1949 — завідувач кафедри генетики і селекції Уман. с.-г. ін­ституту. Брав участь у виведен­ні сорту озимої пшениці Українка 0246, ви­вчав його господарсько цінні якості, організував Спілку селян-насін­ників з метою при­скоре­н­ня роз­множе­н­ня сорту. Спів­автор роз­ділів у кн. «Теоретические основы селекции» (т. 1, Москва; Ленин­град, 1935).