Єрикей Ахмед
ЄРИКЕ́Й Ахмед (01(14). 12. 1902, с. Улькунди, нині Башкортостан, РФ — 15. 09. 1967, Москва) — татарський поет. Член СП Татар. АРСР (1934; її голова 1945–50). Учасник 2-ї світової війни. Депутат ВР СРСР 2-го і 3-го скликань. Закін. Моск. інститут журналістики (1930). Провідні мотиви творчості — любов до батьківщини, дружба народів. Є. — один із творців масової рад. пісні, на його слова написано понад 300 пісень і романсів. Україні присвятив вірші «Дошман атты мине Полтавада» («Я був розстріляний під Полтавою», 1942), «Кайтып килǝм» («Повернення», 1943), опубл. у зб. «Сайланма ǝсǝрлǝр» («Вибране», Казань, 1961). Окремі поезії Є. українською мовою переклали А. Кацнельсон, Л. Забашта, В. Чубенко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Əсǝрлǝр. 1950; Язгы моңнар. 1960; Сайланма ǝсǝрлǝр. 1971; 1992; Еллар һǝм җырлар. 1963; Ике йɵз жыр. 1982; Җырланмаган ǝле безнең җыр. 2002 (усі — Казань); укр. перекл. — [Вірші] // Там само. Вип. 1. К., 1967; Другові // Сузір’я. Вип. 6. 1972; [Вірші] // Світи мені, Чулпан-зоря. Дн., 1984.
Завантажити статтю
Людина 
