Єршов Леонід Давидович
ЄРШО́В Леонід Давидович (18. 04. 1910, с. Богодарівка, нині Новодарівка Гуляйпіл. р-ну Запоріз. обл. — 02. 02. 2010, Ізраїль) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (1963), професор (1966). Закін. Пн.-Кавказ. хім.-технол. інститут (м. Новочеркаськ, РФ; 1932). Працював 1932–34, 1935–41, 1942–43 у ВНДІ цементів (Москва; 1942–43 — у м. Вольськ Саратов. обл., РФ); 1934–35 — на Ленінгр. цемент. заводі ім. Воровського (нині С.-Петербург); 1941–42 — на Вольському цемент. заводі «Червоний Жовтень». 1943–47 — заступник директора з навч.-наук. роботи Київ. інституту силікатів; 1947–57 — зав. лаб. в’яжучих матеріалів Центр. НДІ буд. матеріалів; 1957–73 — зав. лаб. місц. в’яжучих і автоклав. силікат. матеріалів НДПКІ буд. матеріалів і виробів (обидва — Київ). Виїхав у Ізраїль. Розробляв і вдосконалював технології виробництва цементів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Мелене вапно в будівництві. К.; Л., 1951 (співавтор); Виробництво цементно-піщаної черепиці. К., 1954; Быстротвердеющие цементы. К., 1956; Вяжущие материалы и изделия на основе вибропомола. К., 1957 (співавтор); Справочник по строительным материалам и изделиям. К., 1966 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
