Єсаулівка

ЄСАУ́ЛІВКА (у 18 ст. — Євдокіївка, Лукʼянівка) — селище міського типу Антрацитівського ра­йону Луганської області. Знаходиться на р. Кріпенька (притока Міусу), за 80 км від обл. центру та за 12 км від залізнич. ст. Антрацит. Площа 4,6 км². Насел. 1668 осіб (2001, складає 89,5 % до 1989), пере­важно українці та росіяни. Побл. с-ща проходить автомагістраль Ростов-на-Дону (РФ)–Харків. Вперше згадується у писем. джерелах бл. 1777 як слобода, яка належала вдові бригадира Війська Донського Євдокії Луковіній. Згодом ці землі викуплено осавулом Л. Лукʼяновим, за військовим зва­н­ням якого й на­звано насел. пункт. У 80-х рр. 18 ст. в околиці Є. роз­ві­дано родовища вугі­л­ля (мас­штабний його видобуток роз­почато на поч. 20 ст.), 1827 зна­йдено поклади свинцю, 1867 — золота. У 1860-х рр. в Є. діяли винокурня, цегел. завод, водяний млин, вітряк. 1868 започатковано 3 щоріч. ярмарки. Через слободу проходила гол. дорога з Москви на Кавказ. Єсаулів. пошт. конторі під­порядковувались усі пошт. від­діл. довколиш. сіл. Сюди з Рогозяної Балки за кореспонденцією при­їжджав рос. письмен­ник А. Чехов (згадує Є. в оповідан­ні «Щастя»). 1858 в Є. закладено (1861 освячено) церкву Преображе­н­ня Господнього (у роки колективізації використовували як склад, згодом майже зруйнували; після 2-ї світової війни добудовано та пере­обладнано під клуб, нині Будинок культури). 1903 в Є. мешкало 1470, 1927 — 1584 особи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1921–23 — у складі Дебальцев. пов., 1923–31 — Дмитрів. р-ну. Від 1938 — смт. 1937–40 тут працювали збагачувал. ф-ка та шахта з видобува­н­ня поліметал. руд тресту «Донбасполіметал». Від 18 липня 1942 до 22 лютого 1943 та від 27 лютого до 31 серпня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової війни воювало 290 жителів с-ща, з них 200 загинуло. Нині в Є. — заг.-осв. школа, дитсадок, Будинок культури, б-ка, фельдшер.-акушер. пункт, пункт вет. допомоги, база від­починку. Є реліг. громада УПЦ МП. Побл. с-ща виявлено мезоліт. стоянку, поселе­н­ня епохи бронзи та пізнього середньовіч­чя. Серед видат. уродженців — д-ри н. фахівець у галузі шахт. та під­зем. будівництва П. Должиков, право­знавець І. Куксін.

І. М. Захарченко, В. Г. Іваненко, О. В. Харланова

Завантажити статтю