Єсипенко Павло Євменович

ЄСИПЕ́НКО Павло Євменович (29. 06. 1919, с. Полтавка Херсонського пов. Херсонської губ., нині м. Баштанка Микол. обл. — 14. 04. 2013, Київ) — промисловець, фахівець у галузі будівництва. Чоловік А. Єсипенко. Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983). Ордени «За заслуги» (1999) та Б. Хмельницького (2000) 3-го ступеня Державні нагороди СРСР. Закін. Дні­проп. інж.-буд. ін­ститут (нині Дні­про, 1958). Працював 1938–39 у Микол. обл. дорож. від­ділі з обліку доріг і штуч. споруд. 1939–46 — у рад. армії (учасник 2-ї світової війни, бо­йові нагороди). 1946–63 — у буд. організаціях Дні­пропетровська: від 1958 — гол. інж., від 1962 — керуючий буд.-монтаж. тресту № 17. У 1963–65 — за­ступник нач. Голов­придні­провбуду; 1965–69 — за­ступник, 1969–73 — 1-й заст. міністра сільс. будівництва УРСР, 1973–75 — Міністр сільс. будівництва УРСР; 1975–87 — за­ступник голови РМ УРСР. Був головою Олімп. комітету УРСР. Депутат ВР УРСР 9–11-го скликань. Дійсний член та чл. президії (1994), д-р будівництва (2004) Академії будівництва України. Під його керівництвом побудовано та реконстру­йовано тисячі обʼєктів пром. і соц. при­значе­н­ня.

Завантажити статтю