ЄФРЕ́МОВ Василь Сергі­йович (01(14). 01. 1915, м. Царицин, нині Волго­град, РФ — 18. 08. 1990, Київ) — військовик. Двічі Герой Радянського Союзу (двічі — 1943). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бо­йові нагороди. В армії від 1934, на фронті від червня 1941. Закін. Сталінгр. школу військ. льотчиків (нині Волго­град, 1937), Військ.-повітр. академію (смт Моніно Моск. обл., 1949). До лютого 1943 здійснив 293 бо­йових вильоти на бомбардува­н­ня скупче­н­ня живої сили і бо­йової техніки ворога. Після війни працював заст. командира авіац. полку, ін­структором в авіац. училищі, пілотом-ви­пробувачем. Від 1960 — полковник у запасі. Мешкав у Києві. Автор спогадів «Эскадрильи летят за горизонт» (Москва, 1984). У Волго­граді встановлено погру­д­дя Є.