Єфремов Ернест Іванович
ЄФРЕ́МОВ Ернест Іванович (14. 11. 1934, м. Сталіно, нині Донецьк — 23. 10. 2021, Дніпро) — учений у галузі гірничої справи. Доктор технічних наук (1974), професор (1976), член-кореспондент НАНУ (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (1983, 1997), премія ім. О. Динника АН УРСР (1989). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1957), де 1959–62 та за сумісн. від 1982 і працював (нині Нац. гірн. університет України): від 1982 — проф. Від 1962 — в Інституті геотех. механіки НАНУ (Дніпропетровськ): 1970–74 — вчений секр., від 1974 — завідувач відділу механіки вибуху гірських порід, водночас 1975–92 — заступник директора з наукової роботи. Досліджував механіку руйнування крихких середовищ енергією вибуху; розробляв нові високоефект. вибух. речовини, досліджував рац. режими їхньої детонізації, розробляв і впроваджував ресурсозберігаючі, екологічно надійні технології руйнування й видобутку корис. копалин. Ним створена визнана наук. школа механіків-підривників і технологів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Взрывание с внутрискваженным замедлением. К., 1974; Основы теории и методы взрывного дробления горных пород. К., 1979 (співавтор); Взрывное разрушение выбросоопасных пород в глубоких шахтах. Москва, 1979 (співавтор); Подготовка горной массы на карьерах. Москва, 1980; Разрушение горных пород энергией взрыва. К., 1987 (співавтор); Проблемы экологии массовых взрывов в карьерах. Дн., 1996 (співавтор); Особенности взрывного разрушения обводненных пород // ГорЖ Казахстана. 2006. № 3; Современные тенденции в использовании взрывчатых веществ на карьерах Украины // МГП. 2007. № 6.
Завантажити статтю
