Жайворонок Віталій Вікторович
ЖА́ЙВОРОНОК Віталій Вікторович (07. 11. 1941, с. Денисівка Оржиц. р-ну Полтав. обл. — 12. 08. 2019, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1990), професор (1992). Закін. Київ. пед. інститут (1963). Працює у Києві: в Інституті мовознавства НАНУ (від 1969, з перервою): від 1975 — старший науковий співробітник; 1991–98 — провідний науковий співробітник Інституту української мови НАНУ. Наукові дослідження: укр. лексикологія, лексикографія, стилістика, синтаксис, перекладознавство, термінознавство, шевченкознавство, фразеологія, етнолінгвістика, лінгводидактика, культура мови. Автор розділів у зб. «Слово і фразеологізм у словнику» (1980), «Взаємодія стилів сучасної української мови» (1990), «Розвиток духовної культури слов’янських народів» (1991). Один з укладачів і ред. «Словника української мови» (в 11-ти томах, т. 7, 1976; т. 8, 1977) та «Словника скорочень в українській мові» (1988); співавтор і відп. ред. «Російсько-українського словника» (2003; 2006) та «Словника української мови» (2008); співавтор навч. посібників з українознавства «Світлиця. 1 клас» (2001) і «Дивограй. 2 клас» (2001; усі опубл. у Києві).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Велика чи мала літера?: Слов.-довід. 2004; Знаки української етнокультури: Слов.-довід. 2006; Українська мова в професійній діяльності. 2006 (співавтор); Українська етнолінгвістика: Нариси. 2007 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
