ЖА́РИКОВ Володимир Па­влович (18. 11. 1931, м. Конотоп, нині Сум. обл. — 13. 02. 2020, м. Златоуст, Челябін. обл., РФ) — скульптор і графік. Чоловік В. Жарикової. Заслужений художник РФ (1998). Член СХ РФ (1967). Закін. Харків. худож. ін­ститут (1958; майстерня І. Мельгунової). Від­тоді працював у твор. обʼ­єдн. «Художники Златоуста»; від 1967 — викладач Златоуст. пед. училища. Основні галузі — скульптура, монум.-декор. мистецтво, графіка. Учасник міських, обл., всерос. мистецьких ви­ставок від 1958. Персон. — у м. Златоуст (1974, 1981–82, 2006), Москві (1975, 1985), Ворошилов­граді (нині Луганськ, 1983). Створював порт­рети, памʼятники, барельєфи, чеканки. Використовував мармур, дерево, мідь тощо. У творчості Ж. особливе місце від­водив темам мистецтва, материнства. Окремі роботи зберігаються у Златоуст. крає­знавчому музеї, Челябін. картин­ній галереї.