Жариков Володимир Павлович
ЖА́РИКОВ Володимир Павлович (18. 11. 1931, м. Конотоп, нині Сум. обл. — 13. 02. 2020, м. Златоуст, Челябін. обл., РФ) — скульптор і графік. Чоловік В. Жарикової. Заслужений художник РФ (1998). Член СХ РФ (1967). Закін. Харків. худож. інститут (1958; майстерня І. Мельгунової). Відтоді працював у твор. об’єдн. «Художники Златоуста»; від 1967 — викладач Златоуст. пед. училища. Основні галузі — скульптура, монум.-декор. мистецтво, графіка. Учасник міських, обл., всерос. мистецьких виставок від 1958. Персон. — у м. Златоуст (1974, 1981–82, 2006), Москві (1975, 1985), Ворошиловграді (нині Луганськ, 1983). Створював портрети, пам’ятники, барельєфи, чеканки. Використовував мармур, дерево, мідь тощо. У творчості Ж. особливе місце відводив темам мистецтва, материнства. Окремі роботи зберігаються у Златоуст. краєзнавчому музеї, Челябін. картинній галереї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- монотипії — «Свічка», «Пам’ятайте!», «Вагітна», «Земля» (усі — 1960 — поч. 1970-х рр.); скульптури — «Ярославна» (1961), «Хлопчик, який сидить (Павлусь)» (1962), «Пугачовці», «Кульбабка» (обидві — 1964), «Солдатки» (1969), «Дружина» (1973); пам’ятники — червоногвардійцям (с. Куваші Челяб. обл.; 1962, співавт.), робітникам Златоуста («1903 рік», 1967), І. Бушуєву (1988), полеглим воїнам «Скорботна мати» (2004), «Оранта» (2008); декор. барельєфи — «Земля», «Спорт» (обидва — 1966, спорткомплекс); стела Герою Рад. Союзу С. Грицевцу (1968; усі — у м. Златоуст); чеканки — триптихи «Жінки однієї сім’ї» (1961), «Златоуст» (1967).
Рекомендована література
- В. Жариков: Альбом. Екатеринбург, 2009.
Фотоілюстрації
Людина 
