Довгоруківська яйла

ДОВГОРУ́КІВСЬКА ЯЙЛА́  — платоподібний масив у центральній частині Головного пасма Кримських гір. Площа 38 км². Найвища точка — 1020 м; сплощена яйла знижується на Пн. до 700–600 м. Масив складений з мармуризованих вапняків верхньоюр. віку. На поверхні та в надрах масиву розвинуті карст. форми рельєфу: воронки (до 15-ти на 1 км²), 35 печер (заг. довж. 23 885 м, площа 71 355 м²) і шахти. Є карст. озера. У надрах зх. схилів яйли знаходиться геол. пам’ятка, найбільша в Криму карст. порожнина — печера Кизил-Коба (понад 21 км завдовжки). Переважають гір.-лучні ландшафти з різнотравно-злак. та різнотравно-осок., а також петрофіт. угрупованнями з кострицею скельною, осокою низькою, ковилою найкрасивішою, кипцем лопатевим, видами самосилу, дроку, чебрецю, залізниці, роговиком Біберштайна. Організовано екол.-турист. відвідування Д. я. та печери Кизил-Коба.

Рекомендована література

1. Дублянский В. Н., Вахрушев Б. А., Амеличев Г. Н., Шутов Ю. И. Красная пещера. Москва, 2002;
   Google Scholar Internet
2. Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Заповедные ландшафты Тавриды. Сф., 2004.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю