Кизил-Коба

КИЗИ́Л-КОБА́ (з кримськотатар. — Червона Печера) — геологічна памʼятка природи загальнодержавного значе­н­ня. Знаходиться побл. с. Пере­вальне Сімфероп. р-ну АР Крим. Сучас. охорон. режим встановлено 1963 (у 1947–63 — місц. значе­н­ня). Площа 33 га. Охороняються ур­очище та печер. комплекс у надрах Довгоруківської яйли Гол. пасма Крим. гір з найбільшою карст. печерою Криму: сумарна довж. галерей понад 20 км. Величезні зали вис. до 30–40 м і шир. до 20–25 м (Казок, Індійський, Китайський та ін.) і галереї, прикрашені низкою кальцит. натіч. утворень. Довжина окремих сталактитів становить 5–9 м. У системі К.-К. — 6 поверхів. Нижні поверхи обводнені, в них роз­виваються карст. процеси. Тут протікає під­земна річка, яка під час межені пере­сихає, внаслідок чого виникають числен­ні озера. Залежно від пори року запаси під­зем. вод коливаються від 15 до 250 тис. м³. Річка з однойм. на­звою, що витікає з печери, виносить роз­чинені червонуваті верх­ньоюр. вапняки. Вони формують т. зв. туфовий май­данчик, який нависає над руслом майже 30-метр. ви­ступом. З нього каскадами в ущелину спадає водо­спад Су-Учхан (Летюча Вода). У нижній частині схилів зростають граб, клен польовий, дуб пухнастий, у під­ліску — шипшина, дерен, ліщина, свидина. 1926 Г. Бонч-Осмоловський за матеріалами епонім. памʼятки в печері К.-К. ви­окремив Кизил-Кобинську культуру.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю