Довженко Ірина Павлівна
ДОВЖЕ́НКО Ірина Павлівна (11. 02. 1937, м. П’ятигорськ, РФ — 21. 08. 2007, Вінниця) — скульпторка. Дружина Анатолія, мати Ольги Довженків. Член НСХУ (1966). Закін. Київський художній інститут (1962; викл. М. Лисенко, І. Макогон, М. Олійник). Основні галузі — монум., станк. і мемор. скульптура. Учасниця респ. і всесоюз. мистецьких виставок від 1963. Персон. — у Вінниці (2000). Для творчості Д. характерні композиц. мислення й емоц. ліплення, широкий пластич. діапазон: від героїч. мужнього звучання до лірич., чуттєвих інтонацій. Окремі роботи зберігаються у Шевченків. нац. заповіднику у Каневі (Черкас. обл.), Вінн. організації НСХУ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — героям 2-ї світової війни (1970–80-і рр., Рівнен. та Вінн. обл.), комсомольцям (1980-і рр., м. Калинівка Вінн. обл.); погруддя — П. Запорожця, М. Леонтовича, О. Суворова (усі — у Вінниці); «На панщині» (1962), «На оновленій землі» (1964, Рівне), «Нове Полісся» (1967), «Солдатка» (1975), «Материнство» (1976), «Поет А. Бортняк» (1978), «Дівчина» (1982), «Юнак», «Художник Х. Крим- шамхалов» (обидва — 1985), «Художник М. Чорний» (1988), «Дочка Оля» (1990), «Л. Ратушна» (1995).
Рекомендована література
- Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006.