Додатковий продукт
ДОДАТКО́ВИЙ ПРОДУ́КТ — категорія марксистської політичної економії, що означає частину чистого продукту, створеного додатковою працею безпосередніх виробників у сфері матеріального виробництва понад необхідного продукту. Вартість Д. п. отримала назву додаткової вартості. Д. п. з’явився у період розпаду первіснообщин. способу виробництва у результаті підвищення продуктивності праці. Суть процесу експлуатації людини людиною, за теорією К. Маркса, полягає у привласненні частини або всього додатк. прибутку безпосеред. виробників пануючим класом. При рабовласниц. способі виробництва Д. п. — частина продукту, вироблена понад необхід. для відтворення здатності до праці самого раба. При феодалізмі Д. п. чітко відокремлений від необхідного. Він створювався працею під час відроблення панщини або стягувався феодалом у вигляді натурал. оброку чи грош. ренти. В умовах капіталізму Д. п. став матеріал. носієм додатк. вартості, виробництво і привласнення якої служить метою та рушій. мотивом діяльності капіталістів. У сучас. екон. теоріях поняття «Д. п.» не використовується.
Рекомендована література
- Петти У. Экономические и статистические работы / Пер. с англ. Москва, 1940;
- Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Пер. с нем. Т. 1–49. Москва, 1954–74;
- Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Пер. с англ. Москва, 1962;
- Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка / Пер. з англ. К., 1996;
- Будагівська С. Мікроекономіка і макроекономіка. К., 1998.
Завантажити статтю
