Кріомедицина

КРІОМЕДИЦИ́НА (від кріо... і медицина) — розділ медицини, що вивчає вплив низь­ких температур на організм, ор­гани і тканини людини з метою використання холоду як лікувального чинника. Залежно від ступ. охолодження біол. об’єкта виділяють 2 напрями К.: кріохірургію і кріотерапію. Кріохірургія спрямована на руйнування тканини охолодженням до температури, що є межею її стійкості до холоду (у більшості тканин нижча –20 °С). Клітини деяких злоякіс. пухлин гинуть за умови знижен­ня температури до –160 °С. У кріотерапії охолодження не викликає заги­белі клітин. і тканин. структур, при цьому реалізуються стимулювал. та захисна дії холоду. Зо­крема його застосовують як засіб першої допомоги при опіках і для кріомасажів у косметології. У 1980-х рр. япон. лікар Т. Ямаучі запропонував метод екстре­мал. кріотерапії (людину кілька хвилин тримають у камері з охо­лодженим до –140–160 °С газовим середовищем), який набув поширення в оздоров. комп­лексах. Молекулярні механізми деструкції макромолекул під час локал. холодового впливу вивчає Дж. Бауст.

Перший сучас. кріохірург. інструмент створили 1961 амер. вчені Д. Купер (провів пер­шу кріохірург. операцію) і Ст. Лі. У СРСР першу кріохірург. опера­­цію здійснив Е. Кандель. Інстру­менти для неї виготовив О. Шаль­ников, вони працювали на рідкому азоті (–196 °С) і забезпечували стабіл. охолодження ро­бочої частини кріозонда до –180 °С. К. розвивається у тісному зв’язку з кріогенікою та кріо­мед. технікою, крім того, сучасна К. тісно пов’язана з біоінженерією, яка використовує досягнення в отриманні й кріоконсер­вуванні стовбур. клітин. В Україні першу кріогенну лаб. (і першу в СРСР) організовано 1930 в Укр. фіз.-тех. інституті (Харків) під керівництвом Л. Шубникова, згодом її очолив Б. Лазарев, з ім’ям яко­го пов’язаний розвиток кріогеніки. Б. Вєркін 1960 у Харкові організував Фіз.-тех. інститут низьких т-р. Він започаткував випуск кріохірург. інструментів, сконструйованих Б. Мурінцем-Маркевичем.

Дослідж. із застосуванням оригінал. автор. кріоінструментів для онкології і кардіохірургії здійснюють в Інституті фізики НАНУ в Києві (А. Прихотько та ін.). Найновіші кріохірург. пристрої розробив Я. Жар­ков, виготовляє їх наук.-вироб. фірма «Пульс» (Київ). Учені створ. 1972 у Харкові Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ зробили вагомий внесок у вивчення проблем практ. застосу­вання холоду в медицині. Кріохірургії надають перевагу серед ін. видів хірург. втручань практично в усіх мед. спеціальностях.

Рекомендована література

1. Грищенко В. И., Сандомирский Б. П., Колонтай Ю. Ю. и др. Практическая криомедицина. К., 1987;
   Google Scholar Internet
2. Сан­домирский Б. П., Хворостов Е. Д., Бре­хов Е. И. Низкие температуры и лазеры при лечении заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки. К., 1989;
   Google Scholar Internet
3. Сандомирский Б. П., Сигал Н. С., Дубровский К. В. Низкие температуры при лечении хронических заболеваний печени. К., 1992;
   Google Scholar Internet
4. Basics of Cryosurgery. Springer; Wien; New York, 2001;
   Google Scholar Internet
5. Чиж Н. А., Сандомирский Б. П. Криохирургия. Пе­­резагрузка и обновление // КХ. 2011. Т. 819, № 6.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю