ДОМАЗА́Р Сергій (справж. — Давиденко Сергій Федорович; ін. псевд. — Іван Сагайда; 29. 08. 1900, м. Пирятин, нині Полтав. обл. — 18. 07. 1987, Сідней) — прозаїк, публіцист. Навч. у Пирятин. гімназії. Закін. школу старшин УГА, брав участь у визв. змага­н­нях 1918–21. Після поразки військ УНР був заарешт. Уникнувши роз­стрілу, змінив прі­звище, мешкав у різних містах, працював суфлером (зокрема в театрі «Березіль»), коректором. Товаришував з І. Кавалерідзе, котрий на­вчав його мистецтву скульптури. Перед війною викладав нім. мову у Київ. вет. ін­ституті. 1942 ви­їхав до Німеч­чини. Після війни мешкав у таборі для пере­міщених осіб в м. Ашаф­фенбурґ, де 1947 видав кн. «Великі пита­н­ня» з аналізом пер­спектив політ. майбутнього України. 1949 ви­їхав до Австралії. Згодом оселився в Сіднеї. Публікувався в г. «Вільна думка» (Сідней), «Сучасність» (Мюнхен), «Нові дні» (Торонто) та ін.; об­стоював права українців як окремої нації у місц. англомов. пресі. Написав автобіогр. роман «Замок над Водаєм» (Мюнхен, 1964; пере­вид. у Сумах 2003; англ. перекл. — «Castle on the Vоday», 1971) і роз­відку про частоту вжива­н­ня літер укр. абетки «Досконале знаря­д­дя нашої мови» (Сідней, 1971). Пере­клав роман «Зелені ро- ки» А.-Дж. Кроніна, оповіда­н­ня «Вбивці» Е. Гемінґвея.