Домашні працівники

Визначення і загальна характеристика

ДОМА́ШНІ ПРАЦІВНИКИ́ — особи, які працюють за трудовим договором у домашньому господарстві громадян, обслуговуючи їх та членів їхніх сімей (хатня робітниця, нянька, секретар, шофер, охоронець та ін.). Умови праці Д. п. регулює труд. законодавство з окремими винятками щодо режиму робочого часу, часу від­починку, оплати праці, роз­вʼяза­н­ня труд. спорів тощо. На Д. п. труд. книжки не від­кривають; їхню роботу під­тверджують довід­кою організації, за участі якої укладено труд. договір між на­ймачем і працівником, а також довід­кою про сплату внесків до Фонду держ. соц. страхува­н­ня. Труд. договір укладають у письм. формі. Роз­мір, форми й строки виплати зарплати ви­значають за умовами труд. договору, але плата за 40 робочих год. на тиждень не може бути меншою від обовʼязк. мінімуму зарплати. Норми спец­одягу для Д. п. встановлюють за погодже­н­ням сторін. За взаєм. згодою для Д. п. може бути встановлено 6- чи 5-ден­ний робочий тиждень. Робочий день Д. п. можна поділяти на частини, щоб вільний від роботи час можна було викори­стати на влас. роз­суд. Д. п., які на­вчаються, слід надавати можливість від­відувати заклади освіти. Забороняється звільняти Д. п. упродовж місяця від дня втрати ним праце­здатності (якщо він живе у на­ймача) і протягом двох місяців у ін. випадках. Труд. спори Д. п. роз­вʼязує район. суд. Д. п. під­лягають соц. страхуван­ню на заг. під­ставах.

Н. М. Хуторян

Завантажити статтю