Домбоцький Успенський жіночий монастир УПЦ МП
Визначення і загальна характеристика
ДОМБО́ЦЬКИЙ УСПЕ́НСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1932 у с. Домбоки (нині Мукачів. р-ну Закарп. обл.) архімандритом Алексієм (Кабалюком) та священиком І. Карбованцем у будівлях і на тер. колиш. госп. школи. Першими черницями були декілька сестер Липчан. монастиря (нині Хуст. р-ну Закарп. обл.) на чолі з монахинею Афанасією. Згодом побудовано церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. У часи 2-ї світової війни в обителі переховувалися 186 дітей-сиріт (1944). До закриття 1959 монастир населяло бл. 60 сестер. Згодом тут діяла школа-інтернат. 1990 монастир повернуто церк. громаді. Відремонтовано гол. храм монастиря — Успенський — та домовий Покрови Богородиці, 1992 збудовано каплицю на честь Преображення Господнього. Першим священнослужителем відродж. монастиря був протоієрей В. Гангур, нині — ігумен Кирило (Снігур) та протоієрей В. Мальованик. Настоятелька від 1997 — ігуменя Февронія (Тухляниця). Кількість насельниць — 26 сестер (з них 16 мантійних, 8 рясофорних та 2 послушниць). Святиня монастиря — мироточива чудотворна ікона Божої Матері «Скоропослушниця», створена 1935 на г. Афон (Греція).