Доміно Збіґнев

ДОМІ́НО Збіґнев (Domino Zbigniew; 21. 12. 1929, с. Кельнарова Під­карпат. воєводства, Польща — 11. 06. 2019, м. Ряшів, Польща) — польський письмен­ник, публіцист, громадсько-політичний діяч. Доктор права (Університет ім. М. Коперника, 1967). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2006). Між­народна премія ім. В. Вин­ниченка (2002). У дитячі роки мешкав у с. Ворволинці (нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.). 1940 з родиною депортов. до Сибіру. Від 1946 — у Польщі. Від 1950 — офіцер у системі військ. прокуратури. Від 1978 — військ. журналіст при польс. контингенті військ ООН на Близькому Сході. 1980–85 і 1989–90 — радник Посольства Польщі у Москві з питань культури. Автор романів «Błędne ognie» (1972; укр. перекл. — К., 1980), «Czas do domu, chłopaki» (1979); повістей «Sztorm» (1975), «Przenicznowłosa» (1976); зб. оповідань «Złota Pajęczyna» (1977), «Cedrowe orzechy» (1974); докум.-публіцист. кн. «Notatki spod Błękitnej Flagi» (1980), «Brama Niebiańskiego spokoju» (1987). Романи «Siberiada polska» (2001; укр. перекл. — К., 2003), «Tajga» (2007) і «Czas kukułczych gniazd» (2004) становлять трилогію. Взаєминам польс. і укр. народів у часи 2-ї світової війни та в перші повоєн­ні роки присвяч. роман «Bukowa Polana» (1989). Усі за­значені книги ви­дано у Варшаві. Окремі твори Д. пере­кладено рос., білорус., болгар., словац., груз., казах., франц. мовами. Д. — актив. пропагандист укр. культури в Польщі. У його творах чимало яскравих образів українців, від­творено укр. нар. звичаї та пісні. Досліджує творчість Т. Шевченка, І. Франка, П. Грабовського, М. Рильського, Б. Олійника, Д. Павличка, Ю. Щербака, укр. нар.-пісен. фольклор, мистецтво бандуристів. Ініціатор та автор проекту першого договору про спів­працю Міністерства культури і мистецтв Польс. Нар. Респ. та Міністерства культури УРСР (1989). Укр. мовою окремі твори Д. пере­клали І. Бречак, Е. Волкова, С. Савків.

Завантажити статтю