Домненко Катерина Григорівна
ДОМНЕ́НКО Катерина Григорівна (07. 05. 1958, Алма-Ата, нині Алмати) — скульпторка, живописець. Дочка Г. Домненка та М. Толоконникової, сестра Г. Домненко. Член НСХУ (1992). 1-е м. за конкурс. проект «Соборна Україна» (2003). Закін. Київський художній інститут (1983; викл. М. Вронський, В. Чепелик). Відтоді працює на Ворошиловгр. (нині Луган.) худож.-вироб. комбінаті; 1990–91 — викладач Луган. худож. училища. Від 1998 очолює секцію скульптури Луган. організації НСХУ. Учасниця обл., всеукр. мистецьких виставок від 1983. Персон. — у Луганську (1992). Для творчості Д. характерні виразність, ясність та одухотвореність образів. Створює скульптурні портрети, рельєфи, памʼятники, багатофігурні композиції на теми молодості й творчості, живописні полотна.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Натюрморт осінній» (1992); скульптурні портрети — «Дід» (1972), «Батько» (1973), «Люба» (1975), «Медсестра Рита», «Й. Гайдн» (обидва — 1989), «Я. Монастирський» (1992); композиції — «Маруся Чурай (Джерело української пісні)» (1989), «Афродіта» (1993); серія «Музи» (1991–92); рельєфи — «Альпіністам, які загинули» (1994), «Грецькі мотиви» (1995), «Офіро (Сон)» (1997, Греція), «Маска лева» (2002); серія рельєф. композицій «Бароко» (2007); пам’ятний знак «Орел» (1998, співавт.); медалі — «Музей В. Даля» (1991), «Світ тварин» (2002), «Аристотель» (2004); пам’ятники — «Св. Ірина (Символ миру)» (1997, співавт.; м. Іринополь, Греція), рад. воїнам, які загинули в Афганістані (2003, співавт., смт Біловодськ Луган. обл.; 2006, співавт., Луганськ).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
. 1989. bronza.jpg "«Маруся Чурай (Джерело української пісні)». 1989. Бронза")
. 1997. marmur, cement.jpg "«Св. Ірина (Символ миру)». 1997. Мармур, цемент")
Людина 