ДО́МНИЧ Анатолій Трохимович (11. 06. 1924, м. Красно­град, нині Харків. обл. — 18. 02. 2007, Київ) — графік, живописець, художник монументально-декоративного та ужиткового мистецтв. Член НСХУ (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Навч. у Львів. ін­ституті прикладного та декоративного мистецтва (1947–51; викл. С. Ґебус-Баранецька, Р. Сельський), закін. Київ. худож. ін­ститут (1956; майстерня В. Касіяна). Від­тоді спів­працював із київ. видавництвами; 1960–63 — гол. художник Київ. товариства художників, 1965–69 — Худож. фонду УРСР, 1976–77 — твор. обʼ­єдн. «Художник». Від 1959 — учасник респ., всесоюз. худож. ви­ставок. Персон. — у Києві (1987, 1989, 1994, 1998–99), Дні­пропетровську (1990), Варшаві (1992), Миколаєві, Очакові (Микол. обл.; обидві — 1993), Житомирі (1994), Красно­граді (1994, 1999), Білій Церкві (1995). Автор іл. до книг, плакатів, листівок, естампів, малюнків. Збагатив пластич. виразністю строгі кон­струкц. форми сучас. архітектури засобами карбованого металу, мозаїки, вітража. Основа його образів — алегоричність. В образ. спектрах від­творював суворі краєвиди Заполярʼя та ліричні пейзажі України, памʼятки архітектури, у жанр. композиціях — середньоазіат. побут. Роботи зберігаються у Красногр. картин. галереї, Камʼянець-Поділ. істор. музеї (Хмельн. обл.), Нац. музеї історії України (Київ).