Домнич Анатолій Трохимович
Визначення і загальна характеристика
ДО́МНИЧ Анатолій Трохимович (11. 06. 1924, м. Красноград, нині Харків. обл. — 18. 02. 2007, Київ) — графік, живописець, художник монументально-декоративного та ужиткового мистецтв. Член НСХУ (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Львів. інституті прикладного та декоративного мистецтва (1947–51; викл. С. Ґебус-Баранецька, Р. Сельський), закін. Київ. худож. інститут (1956; майстерня В. Касіяна). Відтоді співпрацював із київ. видавництвами; 1960–63 — гол. художник Київ. товариства художників, 1965–69 — Худож. фонду УРСР, 1976–77 — твор. об’єдн. «Художник». Від 1959 — учасник респ., всесоюз. худож. виставок. Персон. — у Києві (1987, 1989, 1994, 1998–99), Дніпропетровську (1990), Варшаві (1992), Миколаєві, Очакові (Микол. обл.; обидві — 1993), Житомирі (1994), Краснограді (1994, 1999), Білій Церкві (1995). Автор іл. до книг, плакатів, листівок, естампів, малюнків. Збагатив пластич. виразністю строгі конструкц. форми сучас. архітектури засобами карбованого металу, мозаїки, вітража. Основа його образів — алегоричність. В образ. спектрах відтворював суворі краєвиди Заполяр’я та ліричні пейзажі України, пам’ятки архітектури, у жанр. композиціях — середньоазіат. побут. Роботи зберігаються у Красногр. картин. галереї, Кам’янець-Поділ. істор. музеї (Хмельн. обл.), Нац. музеї історії України (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- комплексне оздоблення екстер’єрів та інтер’єрів будівель адм.-культур. центру у с. Зоря Рівнен. р-ну Рівнен. обл. (1976–80); карбовані панно — «Віночок», «Гопак» (обидва — 1972), «Збирання урожаю» (1976); графіка — серії «По Югославії» (1967), «За полярним колом», «Північно-морський флот» (обидві — 1984–88), «Узбекистан» (1984–85), «Фортеці і замки України» (1985–89), «Старовинні пам’ятки Кам’янця-Подільського» (1990); живопис — серія «Кобзарі» (1981); «Києво-Печерська Лавра. Вид на дальні печери» (1980), «Березовий гай», «Село взимку» (обидва — 1985), «Зимове сонце» (1992), «Перед грозою» (1995), «Вітрильники на річці» (1996), «Жінка пасе козу» (1998).