Домовитов Микола Федорович

ДОМОВИ́ТОВ Микола Федорович (Домовитов Николай Фёдорович; 19. 12. 1918, Петроград, нині С.-Петербург — 15. 07. 1996, м. Перм, РФ) — російський письменник. Член СПУ і РФ. Учасник 2-ї світової війни. Видав зб. віршів для дітей «Паровоз» (1941) і «Рассказ о кастрюле и о снайперской пуле» (1942; обидві — Баку). 1943 заарешт. і засудж. до 10 р. таборів. Від 1953 з поразкою в правах працював на шахтах Донбасу, кор. г. «Комсомолец Донбасса». Реабіліт. 1956. Закін. Літ. інститут у Москві (1961). Від 1969 мешкав у Пермі. Автор зб. віршів «Запев» (1956), «Улица первой любви» (1958), «Дороги жизни» (1959), «Костер на ветру» (1961), «Золотинка» (К., 1967), «Зарничник» (Пермь, 1973), «Навстречу сердцу» (Пермь, 1984), «Листопад» (Пермь, 1988), «Доля» (Пермь, 1993), нарисів «Шахтерские династии» (1959), «В гостях у юности» (1961), «Сахалинские встречи» (1963), «Почетный гражданин» (1967), «На огненном рубеже» (1968), повістей «Преступление совершилось» (Д., 1962), «Обвал» (1964), «Хло-п’ята з вулиці Чапаєва» (К., 1967), «Обелиск в степи» (Д., 1968). Значна частина творів Д. присвяч. темам війни і Донбасу.

Завантажити статтю