Донбаський державний технічний університет

ДОНБА́СЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ТЕХНІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т – вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку фахівців інженерно-технічного профілю. Засн. 1957 у м. Ворошиловськ Ворошиловгр. обл. (1961–92 — Комунарськ, нині Алчевськ Луган. обл.) як гірн.-металург. інститут (назва змінювалася відповідно до зміни назв міста). Від 1992 — Донбас. гірн.-металург. інститут, від 2004 — сучасна назва. У складі ВНЗу — гірн., металург., буд., механіки, автоматизації та електротех. систем, економіки та фінансів, менеджменту, мовної та інж. підготовки іноз. студентів, довузів. підготовки факультети; коледж, відділ. другої вищої освіти, курсових форм підготовки, навч.-консультац. пункт, ліцей; НДПКІ «Параметр», Держ. міжвузів. центр лазер.-локацій. спостережень штуч. супутників Землі «Оріон». Філії: Єнакіїв. (Донец. обл.), Свердлов., Краснолуц., Ровеньків., Лисичан., Первомай., Рубіжан. та Краснодон. (усі — Луган. обл.) інж. факультети. Основні напрями наукових досліджень вчених Університету: розроблення технологій та устаткування автоматич. добування вугілля, здійснення кріплення та охорони підготовчих виробок, які забезпечують підвищення продуктивності безпеки праці, зниження втрат вугілля; вдосконалення гірн.-шахт. устаткування, механізму антикриз. упр. підприємствами у вугіл. галузі, прогресив. технологій, тех. засобів автоматизації очис. робіт у вибоях; розроблення теор. основ удосконалення існуючих і створення нових ефектив. способів підготовки металург. сировини, виробництва чавуну, сталі, прокату; розроблення автоматиз. систем упр. технол. процесами, пром. та енергет. установками; фундам. та прикладні дослідж. енергет. характеристик лазеро-локацій. станції спостережень штуч. супутників Землі, властивостей матеріалів, конструкцій та покриттів; розроблення перетворювачів частоти для енергоощад. технологій. За 50-літню історію тут склалися наук. школи: з проблем упр. стійкістю гірн. виробок, що споруджуються в склад. гірн.-геол. умовах, шляхом створення породонесучих конструкцій з розвантажених та укріплених гірн. порід (наук. кер. — Г. Литвинський), з розроблення і розвитку систем високоточ. електроприводу (А. Зеленов), з розвитку та удосконалення теорії та технології агломерації руд і концентратів (С. Петрушов), з астроном. спостережень штуч. супутників Землі (Ю. Денищик). Д. т. у. співпрацює та встановлює зовн.-екон. зв’язки з навч. закладами, фірмами, громад. організаціями світу шляхом створення тимчас. наук. і пед. колективів, спіл. наук.-тех. проектів; організації міжнар. конференцій, симпозіумів, виставок; спіл. видання наук. статей. Серед видат. науковців також — А. Акмаєв, А. Горовий, В. Давиденко, В. Дорофєєв, Я. Каната, М. Канський, В. Передерієв, Ю. Почтовенко, І. Рєзников, Ю. Савенко, М. Феськов, В. Фоміченко, З. Фінкельштейн, Р. Фрумкін. До послуг студентів (понад 15 тис.) — 7 навч. корпусів, б-ка, 5 гуртожитків, санаторій-профілакторій, студент. поліклініка, полігр. центр «Ладо», центр культури та відпочинку «Талант», спорт.-оздоровча база «Алтагир». Перший ректор — І. Коваль, від 2005 — А. Акмаєв.

В. М. Дорофєєв

завантажити статтю