ДОНЕ́ЦЬКА ВИСОЧИНА́ — цокольно-пластова денудаційна рівнина, роз­ташована на дис­локованій платформній основі. Знаходиться на пд. сх. України, межує на пн. зх. з Придні­пров. низовиною, на пд. зх. з Приазов. височиною, на пд. з Приазов. низовиною, на пн. та пн. сх. — з Середньорус. височиною. Д. в. приурочена до Сармат.-Туран. лінеаменту. Типовий платформ. режим від тріас. періоду. Протяжність із зх. на пн. зх. — бл. 350 км при макс. шир. 150 км. Геоморфол. пі­добласті Д. в.: на пд. сх. — цокол. денудац. височина Донецький кряж, на пн. зх. — Бахмут-Торец. пластово-денудац. рівнина. Характер. рисою Д. в. є ярусність рельєфу. Вона є водороз­ділом між басейнами Дні­пра, Дону, невеликих річок бас. Азов. моря. Роз­винуті яри та балки, на вапняк. від­кладах — карст. рельєф. Поширені антропоген­ні форми рельєфу (карʼєри, терикони) як результат видобува­н­ня корис. копалин, водо­сховища. В геол. утворе­н­нях Нагольного кряжу виявлено новий мінерал. вид — донбасит. В межах Д. в. — Луганський природний заповід­ник (філія Провальський степ), Український степовий заповід­ник НАНУ (філія Крейдова флора), «Святі гори» Національний природний парк, геол. памʼятка природи заг.-держ. значе­н­ня Клебан-Бицьке від­слоне­н­ня, регіонал. ландшафт. парки Донец. кряж, Клебан-Бик. У межах Д. в. — Савур-Могила (абсолютна вис. — 277 м, від­носна — бл. 100 м), від­слоне­н­ня крейд. від­кладів (гори Артема).