Донецька вугільна енергетична компанія

Визначення і загальна характеристика

«ДОНЕ́ЦЬКА ВУ́ГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИ́ЧНА КОМПА́НІЯ» — під­приємство вуглевидобувної галузі промисловості. Під­порядк. Мін-ву вугіл. промисловості України. Засн. 1938 як комбінат «Сталінвугі­л­ля», який обʼ­єд­нував вугіл. шахти Сталін. (нині Донец.), Ворошиловгр. (нині Луган.) та Ростов. (РФ) областей. Від 1961 — комбінат (від 1975 — ВО) «Донецьквугі­л­ля», від 1996 — ДХК «Донвугі­л­ля», від 2003 — держ. під­приємство з сучас. на­звою. Нині у складі «Д. в. е. к.» — вугіл. шахти «Трудівська», «Пів­ден­нодонбаська № 3», «Лідіївська», ім. Є. Абакумова, ім. О. Скочинського, «Жовтневий рудник», ім. М. Калініна, «Мо­спинська», «Путилівська»; гірн.-тех. робіт, інформ. забезпече­н­ня та компʼютер. технологій, з пожежогасі­н­ня, профілактики териконів і рекультивації земель, матер.-тех. забезпече­н­ня, з реалізації продукції, з якості вугі­л­ля та збагаче­н­ня управлі­н­ня, бюро спеціаліз. маркшейдер. робіт, навч. комбінат. Територіально 7 шахт під­приємства роз­таш. у Донецьку, «Пів­ден­нодонбаська № 3» — у м. Вугледар, «Мо­спинська» — у м. Мо­спине (обидва — Донец. обл.). Пром. запаси компанії складають 756,3 млн т, балансові — 1 млрд 7,6 млн т. Вироб. потуж. 4,9 млн т щорічно. Шахти введені в екс­плуатацію в різні роки, більшість з них є небезпеч. щодо вибуху вугіл. пилу. Глиб. проведе­н­ня гірн. робіт щороку збільшується і нині в середньому складає 792 м. Макс. глиб. проведе­н­ня очис. робіт 1265 м, гірн. робіт — 1300 м. Вугіл. під­приємства роз­робляють вугіл. пласти від 0,8 до 1,6 м. Марки вугі­л­ля Д, Гк, Ге, ДГе, Г, Ж, К, їхня середня зольність 38 %. Кількість очис. забоїв 17, зокрема й комплекс.-механіз. — 12. Видобуток вугі­л­ля здійснюють комплексами 3КД90, 2КД80, очис. комбайнами УКД200, КДК500, 2ГШ68Б, прохідниц. комбайнами КСП32, П110, RН45, 4ПП2М, КПУ, ГПКС. Від 2006 здійснюється капітал. будівництво на шахтах «Жовтневий рудник», ім. Є. Абакумова, «Трудівська», «Пів­ден­нодонбаська № 3». 1966 «Донецьквугі­л­ля» нагородж. орденом Леніна, 1971 шахту «Трудівська» — орденом Жовтневої Революції, 1981 ша­хто­управлі­н­ня «Жовтневе» (нині шахта «Жовтневий рудник») — орденом Леніна. 38-ми працівникам присвоєно почес. зва­н­ня Героя Соц. Праці: І. Стрельченку — двічі (1966, 1978), Ю. Баранову — зва­н­ня Героя України. Заг. кількість працівників — 25 729 осіб. У різний час «Д. в. е. к.» очолювали новатор виробництва М. Ізотов, рад. та парт. діяч, один із кер. вугіл. промисловості СРСР О. Засядько, гірн. інженер, дир. Донец. н.-д. вугіл. ін­ституту І. Красозов, гірн. інженер, дир. Держ. н.-д., проект­но-кон­структор. і проект. ін­ституту вугіл. промисловості, Герой України М. Сургай. Перший нач. — М. Касауров, від 2003 — В. Захаров.

В. Ф. Мартиненко

Завантажити статтю