Кройтор-Бішоп Тетяна
КРО́ЙТОР-БІ́ШОП Тетяна (справж. — Шевчук; 05. 02. 1904, с. Сушне, нині Радехів. р-ну Львів. обл. — 16. 07. 1996, м. Спокан, шт. Вашинґтон, США) — письменниця, педагог. Від 1905 — у Канаді (м-ко Канора, провінція Саскачеван). Навч. у Королів. університеті (м. Кінґстон, провінція Онтаріо), закін. Інститут ім. П. Могили (Саскатун, провінція Саскачеван, 1925). Учителювала у Саскатуні, де 1923 спільно із С. Стечишин заснувала фемініст. Товариство ім. О. Кобилянської, ставши його секр. Вийшовши на пенсію, переїхала до США (1969). Писала укр. (від 1923) й англ. мовами.
У ранніх лірич. поезіях «Хочу жити!», «Я буду ждати», «Самотина» (1925–30) звучать інтимні мелодії самот. жін. душі. Авторка поет. зб. «На престіл майбутніх днів» (Вінніпеґ, 1964; Нью-Йорк, 1978) — в остан. вид. вміщено поему «Перехресні стежки» і 21 вірш українською мовою; реліг.-філос. роздумів «A Record of the Spirit» («Запис від духа», 1959) і «Пробудження Духа» (1961; англ. мовою — «Born of the Spirit», 1967), де виклала свої погляди на проблему «філософії серця» як «духов. дзеркала»; двомов. (укр.-англ.) есе «An Overture to Future Days» («Увертюра до майбуття», 1964); спогадів «На прощу до Києва» (1967; усі — Вінніпеґ) — про мовну, реліг. і культурну атмосферу в Україні на поч. 60-х рр. В оповіданні «Хліб Життя» («Наше життя», 1961, № 10) змодельовано худож. образ укр. вчительки Віти Василенко із Саскачевану в іррац. концепції через сонорні візії. Подібні мотиви є в поезії К. «Свят-вечір» (1970). Переклала англ. мовою окремі вірші Л. Костенко, Є. Маланюка, Олександра Олеся й О. Теліги. Член Асоц. діячів укр. культури (1977).
Додаткові відомості
- Основні твори
- [Вірші] // Хрестоматія української літератури в Канаді. Едмонтон, 2000.
Рекомендована література
- Пробудження духа // Свобода. 1963, 22 січ.;
- Славутич Я. Спрага роздуму // Північне сяйво. Едмонтон, 1971;
- Вийшла двомовна збірка поезій Тетяни Шевчук // Свобода. 1978, 23 верес.