Донецький геоботанічний округ
ДОНЕ́ЦЬКИЙ ГЕОБОТАНІ́ЧНИЙ О́КРУГ — частина Чорноморсько-Азовської степової підпровінції в межах Луганської і Донецької областей. Знаходиться на Донец. кряжі, піднесеність якого над навколиш. степ. рівнинами зумовлює лісостеп. характер рослин. покриву з участю дубових лісів, лучних і різнотравно-злак. та петрофіт. степів. Округ характеризується зачатками вертикал. поясності, яка проявляється в особливостях поширення ґрунтів і рослинності. Найвищі ділянки вододілів (понад 250–300 м над р. м.) мають переважно глибокі малогумусні та звичайні вилуговані чорноземи, що сформувалися під колишніми лучними степами за участі характер. домінантів: ковил пірчастої, вузьколистої, пухнастої, типчака і рясного лучно-степ. різнотрав’я (конюшини гірської, суниці рівнинної, горицвіту весняного, залізняка бульбистого та ін.). Нині ці степи не збереглися. Нижче поширені 3 гігротопні відміни донбас. справж. (різнотравно-типчак.-ковил., або різнотравно-злак.) степів: гігротичний, мезотичний, ксеротичний. Вони та їхні петрофітні варіанти з усіх боків оточують лучні степи. Гігротич. варіант степу (домінанти: типчак, ковили довголиста, волосиста, Залеського, тонконіг вузьколистий, гадючник звичайний, незабудка Попова, анемона лісова, вероніка дібровна та ін.) охороняється у філії Луган. природ. заповідника НАНУ Провальський степ. Нижньою умов. межею поширення гігротич. варіанту є висоти 200–250 м над р. м., нижче — мезотич. різнотравно-злак. степи. У плакорних умовах, крім ксеротич. домінантів (типчак, ковили волосиста, Лессінґа, Залеського, українська), мезофіл. види (півонія тонколиста, синяк плямистий, бедренець ломикаменевий та ін.) трапляються переважно на депресив. формах рельєфу. На схилах досить поширені степ. чагарники: карагана кущова, мигдаль степовий, зіновать руська. Фонові ксеротичні степи зрідка включають мезоксеротичні та ксеромезофітні ценокомпоненти на зразок видів пирію, тонконога вузьколистого, стоколосів безостого і прибережного. Серед злаків та різнотрав’я в структурі травостоїв значно переважають ксеротичні рослини з участю пд.-степ. і напівпустел. ценокомпонентів (ушанка херсонська, горицвіт волзький, кермек широколистий, кринітарія волохата та ін.). На вододілах різнотрав’я значно бідніше, а мезофіл. його представники трапляються лише в балках. На змитих та недорозвинених ґрунтах, кам’янистих відслоненнях поширені «сірі» кам’янисті степи. Специфічною рослинністю відслонень різного літологіч. складу, зокрема на пісковиках і глинистих сланцях, є угруповання з пижми тисячолистої, чебрецю двовидного, самосилу білоповстистого та ін., на крейдяних відкладах — гісоп крейдяний, полин солянкоподібний, ранник крейдяний тощо. Трапляються ендеміки: дзвінець крейдяний, еремур показний, маренка надзвичайна. Лісова рослинність Д. г. о. представлена гол. чином байрач. дібровами, у складі яких, крім дуба звичайного, є ясен, в’яз, липа. У Маяцькому лісі (Слов’ян. р-н) та у Грабовій балці трапляються ділянки граб. лісу (крайній сх. ареал місцезростання на території України). На крейдяних схилах долини Сівер. Дінця є рештки релікт. сос- няків скумпієвих. Серед трав’янистих рослин у лісах Донец. височини є численні ендемічні та релікт. види: гніздівка звичайна, дзвоники багатоквіткові, дзвінець крейдяний, лазурник трилопатевий та ін. У долинах річок трапляються невеликі ділянки вільшняків, є куртини осики з домішкою в’яза та дуба. Заг. лісистість у межах округу наприкінці 18 ст. сягала 46 %, нині — 6 % (разом зі штуч. насадженнями). У Д. г. о. виділяють 6 геоботан. р-нів: Дебальцев.-Ровеньків., Слов’ян.-Артемів., Луган., Штерів.-Краснодон., Чистяков. та Макіїв.-Амвросіїв. У межах округу розташ. філії природ. заповідників: Провальський та Станично-Луганський степ (обидва — Луган.), Крейдяна флора (Укр. степового), «Святі гори» Національний природний парк, регіон. ландшафтні парки Донец. кряж і Клебан-Бик, численні заказники і пам’ятки природи місц. значення.
Завантажити статтю
