Донецький геоботанічний округ

ДОНЕ́ЦЬКИЙ ГЕОБОТАНІ́ЧНИЙ О́КРУГ — частина Чорноморсько-Азовської степової під­провінції в межах Луганської і Донецької областей. Знаходиться на Донец. кряжі, під­несеність якого над навколиш. степ. рівнинами зумовлює лісо­степ. характер рослин. покриву з участю дубових лісів, лучних і різнотравно-злак. та петрофіт. степів. Округ характеризується зачатками вертикал. поясності, яка проявляється в особливостях пошире­н­ня ґрунтів і рослин­ності. Найвищі ділянки вододілів (понад 250–300 м над р. м.) мають пере­важно глибокі малогумусні та звичайні вилуговані чорноземи, що сформувалися під колишніми лучними степами за участі характер. домінантів: ковил пірчастої, вузьколистої, пухнастої, типчака і рясного лучно-степ. різнотравʼя (конюшини гірської, суниці рівнин­ної, горицвіту весняного, залізняка бульбистого та ін.). Нині ці степи не збереглися. Нижче поширені 3 гігротопні від­міни донбас. справж. (різнотравно-типчак.-ковил., або різнотравно-злак.) степів: гігротичний, мезотичний, ксеротичний. Вони та їхні петрофітні варіанти з усіх боків оточують лучні степи. Гігротич. варіант степу (домінанти: типчак, ковили довголиста, волосиста, Залеського, тонконіг вузьколистий, гадючник звичайний, незабудка Попова, анемона лісова, вероніка дібровна та ін.) охороняється у філії Луган. природ. заповід­ника НАНУ Провальський степ. Нижньою умов. межею пошире­н­ня гігротич. варіанту є висоти 200–250 м над р. м., нижче — мезотич. різнотравно-злак. степи. У плакорних умовах, крім ксеротич. домінантів (типчак, ковили волосиста, Лес­сінґа, Залеського, українська), мезофіл. види (пі­вонія тонколиста, синяк плямистий, бедренець ломикаменевий та ін.) трапляються пере­важно на де­пресив. формах рельєфу. На схилах досить поширені степ. чагарники: карагана кущова, мигдаль степовий, зіновать руська. Фонові ксеротичні степи зрідка включають мезоксеротичні та ксеромезофітні ценокомпоненти на зразок видів пирію, тонконога вузьколистого, стоколосів без­остого і прибережного. Серед злаків та різнотравʼя в структурі травостоїв значно пере­важають ксеротичні рослини з участю пд.-степ. і напів­пустел. ценокомпонентів (ушанка херсонська, горицвіт волзький, кермек широколистий, кринітарія волохата та ін.). На вододілах різнотравʼя значно бідніше, а мезофіл. його пред­ставники трапляються лише в балках. На змитих та недороз­винених ґрунтах, камʼянистих від­слоне­н­нях поширені «сірі» камʼянисті степи. Специфічною рослин­ністю від­слонень різного літологіч. складу, зокрема на пісковиках і глинистих сланцях, є угрупова­н­ня з пижми тисячолистої, чебрецю двовидного, самосилу білоповстистого та ін., на крейдяних від­кладах — гісоп крейдяний, полин солянкоподібний, ран­ник крейдяний тощо. Трапляються ендеміки: дзвінець крейдяний, еремур показний, маренка над­звичайна. Лісова рослин­ність Д. г. о. пред­ставлена гол. чином байрач. дібровами, у складі яких, крім дуба звичайного, є ясен, вʼяз, липа. У Маяцькому лісі (Словʼян. р-н) та у Грабовій балці трапляються ділянки граб. лісу (крайній сх. ареал місцезро­ста­н­ня на території України). На крейдяних схилах долини Сівер. Дінця є рештки релікт. сос- няків скумпієвих. Серед травʼянистих рослин у лісах Донец. височини є числен­ні ендемічні та релікт. види: гніздівка звичайна, дзвоники багатоквіткові, дзвінець крейдяний, лазурник трилопатевий та ін. У долинах річок трапляються невеликі ділянки вільшняків, є куртини осики з домішкою вʼяза та дуба. Заг. лісистість у межах округу на­прикінці 18 ст. сягала 46 %, нині — 6 % (разом зі штуч. насадже­н­нями). У Д. г. о. виділяють 6 геоботан. р-нів: Дебальцев.-Ровеньків., Словʼян.-Артемів., Луган., Штерів.-Краснодон., Чистяков. та Макіїв.-Амвросіїв. У межах округу роз­таш. філії природ. заповід­ників: Провальський та Станично-Луганський степ (обидва — Луган.), Крейдяна флора (Укр. степового), «Святі гори» Національний природний парк, регіон. ландшафтні парки Донец. кряж і Клебан-Бик, числен­ні заказники і памʼятки природи місц. значе­н­ня.

Завантажити статтю