Донченко Олесь
ДО́НЧЕНКО Олесь (Олександр Васильович; 06(19). 08. 1902, с. Великі Сорочинці, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. – 12. 04. 1954, м. Лубни Полтав. обл.) – письменник. Член літ. організацій «Молодняк», «Політфронт», ВУСПП. Закін. Лубен. гімназію (1919), навч. на курсах позашкіл. освіти. Працював на нафтопромислах Каспію, ред. г. «Угольная магистраль» (Казахстан). Після війни повернувся до Лубен. Дебютував як поет 1918 у г. «Зарево» (Лубни). Перша зб. – «Червона писанка» (Х., 1926). Від поч. 30-х рр. писав прозу. Повісті «Ондатра» (Х., 1931), «Дві весни» (О.; Х., 1931), «Родина Мартинових» (Х., 1934), «Розвідувачі нетрів» (Х.; О., 1934) та романи «Зоряна фортеця» (Х.; О., 1933), «Море відступає» (Х.; К., 1934) – про індустріалізацію, виховання дитини у труд. колективі. Буд-ву нового життя в Казахстані присвяч. повість «Аул Іргіз» (Х.; О., 1932). Картинами полтав. природи наповнені повість «Лісничиха» (К., 1947) та низка оповідань. Проблеми виховання дітей у сім’ї, школі, підготовки юнацтва до дорослого життя, дружби порушені в повістях «Школа над морем» (Х.; О., 1937), «Карафуто» (К., 1940), «Серце беркута» (К.; Х., 1945), «Юрко Васюта» (К., 1950), романі «Золота медаль» (К., 1954). Автор вірш. і проз. творів для дітей. 1956–57 у Києві видано твори Д. у 6-ти томах. Окремі його твори перекладено рос., білорус., киргиз. та ін. мовами.
Літ.: Заєць І. Олесь Донченко: Життя і творчість. К., 1956; Острик М. Критичні етюди. К., 1970; Малик В. Олесь Донченко. К., 1971; Ванцак Б. День Олеся Донченка // ЛУ. 1972, 1 верес.; Дончик В. Український радянський роман. К., 1987.
ДА: ЦДАМЛМ. Ф. 85.
П. П. Ротач
Державний архів
ЦДАМЛМ. Ф. 85.
Рекомендована література
- Заєць І. Олесь Донченко: Життя і творчість. К., 1956;
- Острик М. Критичні етюди. К., 1970;
- Малик В. Олесь Донченко. К., 1971;
- Ванцак Б. День Олеся Донченка // ЛУ. 1972, 1 верес.;
- Дончик В. Український радянський роман. К., 1987.
Людина 
