Донченко Олесь

ДО́НЧЕНКО Олесь (Олександр Васильович; 06(19). 08. 1902, с. Великі Сорочинці, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. — 12. 04. 1954, м. Лубни Полтав. обл.) — письменник. Член літ. організацій «Молодняк», «Політфронт», ВУСПП. Закін. Лубен. гімназію (1919), навч. на курсах позашкіл. освіти. Працював на нафтопромислах Каспію, ред. г. «Угольная магистраль» (Казахстан). Після війни повернувся до Лубен. Дебютував як поет 1918 у г. «Зарево» (Лубни). Перша зб. — «Червона писанка» (Х., 1926). Від поч. 30-х рр. писав прозу. Повісті «Ондатра» (Х., 1931), «Дві весни» (О.; Х., 1931), «Родина Мартинових» (Х., 1934), «Розвідувачі нетрів» (Х.; О., 1934) та романи «Зоряна фортеця» (Х.; О., 1933), «Море відступає» (Х.; К., 1934) — про індустріалізацію, виховання дитини у труд. колективі. Буд-ву нового життя в Казахстані присвяч. повість «Аул Іргіз» (Х.; О., 1932). Картинами полтав. природи наповнені повість «Лісничиха» (К., 1947) та низка оповідань. Проблеми виховання дітей у сім’ї, школі, підготовки юнацтва до дорослого життя, дружби порушені в повістях «Школа над морем» (Х.; О., 1937), «Карафуто» (К., 1940), «Серце беркута» (К.; Х., 1945), «Юрко Васюта» (К., 1950), романі «Золота медаль» (К., 1954). Автор вірш. і проз. творів для дітей. 1956–57 у Києві видано твори Д. у 6-ти томах. Окремі його твори перекладено рос., білорус., киргиз. та ін. мовами.

Рекомендована література

1. Заєць І. Олесь Донченко: Життя і творчість. К., 1956;
   Google Scholar Internet
2. Острик М. Критичні етюди. К., 1970;
   Google Scholar Internet
3. Малик В. Олесь Донченко. К., 1971;
   Google Scholar Internet
4. Ванцак Б. День Олеся Донченка // ЛУ. 1972, 1 верес.;
   Google Scholar Internet
5. Дончик В. Український радянський роман. К., 1987.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю