Кролевецький район
КРОЛЕВЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північній частині Сумської області. Межує з Шосткин., Глухів., Путивл., Конотоп. р-нами Сум. обл. та з Короп. р-ном Черніг. обл. Утвор. 1923. У 1932–39 — у складі Черніг., від 1939 — Сум. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,3 тис. км2 . Насел. 46 789 осіб (2001, складає 88,3 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Кролевець та 74 сільс. насел. пункти. Лежить у межах Кролевец.-Глухів. відрогу Середньоросійської височини (вис. до 200 м). Поверхня зх. частини р-ну низовинна, пологохвиляста, плоска; східної — підвищена хвилясто-горбиста, розчленована річк. долинами, балками та ярами. Корисні копалини: торф, крейда, пісок, глина.
Осн. річки: Десна (на пн.-зх. межі р-ну) та її притоки Сейм з Клевенню та Реть з Есманню (усі — бас. Дніпра). Землі водного фонду складають 1,4 тис. га. У пн. частині ґрунти переважно піщані дерновослабопідзолисті, на решті тер. — сірі лісові легкосуглинисті. У долині Сейму зустрічаються лучні, лучно-болотні та торф. ґрунти. Пл. лісів та ін. лісовкритих територій 41,2 тис. га. Осн. лісоутворюючі породи: сосна (55 %), дуб (23 %), береза. Є значна кількість боліт і лук. Обʼєкти природно-заповід. фонду: памʼятки природи заг.-держ. значення Яблуня-колонія (ботан.), регіон. ландшафт. парк «Сеймський», місц. значення заказники Андріївський, Ретинський, Тулиголівський, Ставище (усі — ботан.), Кочубеївський (зоол.), Ретик (гідрол.), Камінські піщаники (геол.), памʼятки природи Сосна в урочищі Реутинці (ботан.) і Джерело-криниця (гідрол.), памʼятки садово-парк. мистецтва Камінський, Кочубеївський і Ярославецький парки, заповідні урочища Білогриве, Ділянка лісу, Тіпка. Гол. пром. підприємства розташ. у райцентрі.
Однією з провід. галузей економіки р-ну є с. госп-во (рослинництво зерн.-картопляр.-буряківн. і тваринництво мʼясо-молоч. типу). Пл. с.-г. угідь 78,07 тис. га, з них орних земель — 45,9 тис. га, пасовищ — 10,45 тис. га, сіножатей — 20,4 тис. га, багаторіч. насаджень — 1,18 тис. га. Працюють 23 с.-г. підприємства та 36 фермер. госп-в. У К. р. — 30 заг.-осв. навч. і 19 дошкіл. закладів, 5 дит. позашкіл. установ, 2 ПТУ; 22 Будинки культури, 3 Центри дозвілля, 28 клубів, школа мистецтв, Кролевецький краєзнавчий музей; 34 лікарняних заклади.
Виходить г. «Кролевецький вісник». Тринадцять колективів мають звання «народний»: капела бандуристів школи мистецтв, інструмент. ансамбль «Леді Імпульс», академічна капела рай. Будинку культури, гурт «Мальви», вокал. тріо «Пісенне джерело», хор. колектив Алтинів. сільс. Будинку культури, вокал. ансамбль «Зорі», жін. вокал. ансамбль с. Гречкине, дит. хореогр. студія «Фламінго», хореогр. колектив сучас. танцю «Зодіак», фольклорні колективи «Реутичанка», «Подоляни» та Мутин. сільс. Будинку культури. Серед видат. уродженців — філософ, педагог, академік НАНУ, президент НАПНУ В. Кремень (с. Любитове), фахівець у галузі механіки В. Буйвол (с. Червоний Ранок), мовознавець П. Горецький (с. Мутин), кардіолог А. Дорогой (с. Алтинівка), гістолог П. Перемежко (с. Риботин), хірург В. Хохоля (с. Обтове); письменник, перекладач Ф. Моргун (с. Ярославець), поети В. Дзюба (с. Веселі Гори), П. Рудь (с. Бистрик), М. Шевченко (засл. діяч мистецтв УРСР, с. Обтове); майстер декор. ткацтва, засл. художник України І. Дудар (с. Клишки), художник Є. Мінюра (с. Реутинці); Герої Рад. Союзу А. Алексєєв (с. Локня), І. Власенко, М. Горбач, І. Лесик (усі — с. Дубовичі), І. Демиденко (с. Алтинівка).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Райони 
