Дорожній Науково-дослідний інститут Державний ім. М. Шульгіна
Визначення і загальна характеристика
ДОРО́ЖНІЙ Науково-дослідний інститут Державний ім. М. Шульгіна — науково-дослідна установа, що вивчає проблеми будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг і транспортних споруд на них. Засн. 1926 як Н.-д. шляхова станція у Харкові.
1929 станція реорганізована у Н.-д. бюро Головдортрансу УСРР, на базі якого створ. НДІ автомоб. транспорту. У подальшому переведений до Києва, неодноразово змінював підпорядкування і назву. Нині входить до сфери упр. Держ. служби автомоб. доріг України. У структурі Інституту — профіл. відділи з випробув. лаб., гол. випробув. центр, орган сертифікації дорож. буд. матеріалів і дорож. техніки, регіон. комплексні відділи у Полтаві і Дніпроп. обл., регіон. наук.-тех. центр у Львові. Працюють 180 співроб., з них 10 д-рів і 22 канд. н. Сформувалися і діють наук. школи з розрахунку та конструювання дорож. покриття (Б. Радовський); бітумно-емульсійних технологій та модифікації бітумів (М. Кучма); використання в буд-ві доріг місц. маломіц. кам’яних матеріалів та відходів промисловості (В. Малеванський, І. Чоборовська); захисту та ремонту бетон., залізобетон. і метал. конструкцій (Ю. Колесник); будівництва, діагностики та реконструкції мостів (П. Коваль). Інститут здійснює наук.-тех. експертизу та випробування буд. матеріалів (зокрема й іноз.), застосування яких не регламентоване нац. стандартами, держ. буд. нормами і правилами. Розроблені його співроб. сучасні матеріали та технології застосовані при буд-ві й реконструкції автомоб. доріг Київ–Бориспіль, Київ–Чоп, Київ–Одеса, Київ–Харків–Довжанський, автодорож. мостів і шляхопроводів. Від 2003 виходить зб. наук. праць «Дороги і мости». Директор — П. Коваль (від 2002).