Драган Мирослав Тарасович
ДРАГА́Н Мирослав Тарасович (14. 07. 1963, с. Лисиничі Пустомитів. р-ну Львів. обл.) — піаніст, педагог. Син Т. Драгана, чоловік О. Рапіти. Заслужений артист України (2016). Лауреат Міжнар. конкурсу камер. ансамблів «Золота осінь» (Хмельницький, 1993, 3-я премія). Закін. Львів. спец. муз. школу (1981; кл. М. Крих), консерваторію (1987; кл. Л. Крих) та аспірантуру при ній (1998; кл. М. Крих), де й працює (нині муз. академія): від 1999 — концертмейстер, викл. Д. — яскравий інтерпретатор сучас. укр. та зарубіж. авторів. У репертуарі — соната С. Барбера, етюди Д. Ліґеті, п’єси Дж. Крамба, концерт для фортепіано з оркестром І. Соневицького (1-е виконання), а також твори Л. ван Бетговена, Й. Брамса, Р. Шуманна, В.-А. Моцарта, М. Равеля, С. Прокоф’єва та ін. Здійснив низку укр. прем’єр (твори М. Кузана, Г. Ляшенка, В. Рунчака, Є. Станковича, О. Щетинського). Виступає в дуеті з дружиною, у складі ансамблю «Солісти» Львів. філармонії (2004, «Ковент-Ґарден», Лондон), співпрацює з Ю. Ланюком, А. Шкурганом та ін. Брав участь у постановці й записі ораторії «Жанна д’Арк» А. Онеґґера (Париж, 2005). У супроводі Д. записано компакт-диск «Доля» (музика М. Лисенка до «Кобзаря» Т. Шевченка, 2005). Гастролі в Польщі, Німеччині, Швейцарії, Франції та ін. країнах.
Рекомендована література
- D. Szwarcman. «Kontrasty» // Ruch muzyczny. 1995, 9–15 kwietnia; Садова В. «Коли Львів почує автентичного Штокгаузена?» // Поступ. 2000, 28–29 листоп.;
- Сікорська І. Фестиваль зі знаками оклику // ДТ. 2001, 9 черв.;
- Горак Я. Висока простота Шуберта // За вільну Україну. 2003, 26 лют.