КРИХ-УГЛЯ́Р Марія Юріївна (13. 11. 1934, Тернопіль — 25. 04. 2020, Львів) — піаністка, педагог. Дочка Ірини та Юрія, сестра Лі­дії Крихів. Професор (1996). Заслужений діяч мистецтв України (1994). Лау­реатка Республіканського конкурсу піаністів (Київ, 1957). Закінчила Львівську консерваторію (1957; клас О. Ейдель­мана), де від­тоді й викладає (ни­ні музична академія): від 1977 — завідувач кафедри спеціального фортепіано. За сумісництвом 1957–2008 працювала у Львівській спеціальній музичній школі-інтернаті: 1963–77 — завідувач фортепіан­ного від­ділу. Вод­ночас 1957–79 — солістка Львівської філармонії та обл. комітету з телебаче­н­ня та радіомовле­н­ня. Но­ваторство педагогічної системи К.-У. ґрун­тується на засадах по­ступового опанува­н­ня історичних стилів в мистецтві як еволюційного процесі, усві­домле­н­ня стильових особливостей української музики як не­відʼємної частки європейської культури, а також урахува­н­ня індивідуально-психологічних особливостей кожного учня і на цій основі — творчого роз­витку його здібностей. Серед учнів — Г. Брилинська-Блаж­ке­­вич, І. Пижик, Е. Чу­прик, Ж. Ми­китка, О. Рудницький. Як піаністка активно ви­ступала у 1950–60-х роках — із сольними концертами (твори Й.-С. Баха, В.-А. Моцар­­та, Л. ван Бетговена, Ф. Шо­пена, С. Прокофʼєва, Ф. Мендельсона, Д. Шостаковича, а також М. Лисенка, С. Людкевича, М. Ко­­лес­си, Л. Ревуцького, В. Барвінського, В. Косенка, М. Скорика), із симфонічними оркестра­ми, ка­­мерними ансамблями. У концертах спів­працювала із М. Колес­сою, Д. Пелехатим, А. Янсон­соном. Перша виконавиця (разом із О. Деркач та В. Третяком) Вели­­кого тріо фа-дієз мінор С. Люд­кевича. Концертувала у Польщі, Німеч­чині. Авторка низ­ки публікацій з методики викла­­да­н­ня фортепіано.