Кропивницький Володимир Маркович
КРОПИВНИ́ЦЬКИЙ Володимир Маркович (16 (28). 08. 1892, х. Затишок побл. с. Сподобівка, нині Шевченків. р-ну Харків. обл. — 16. 06. 1977, Ленінград, нині С.-Петербург) — музичний діяч. Син М. Кропивницького. Закін. юрид. факультет Петрогр. університету (нині С.-Петербург, 1915), водночас навч. музики як піаніст і скрипаль (викл. В. Бєляєв). 1919 працював у Всеукр. театр. комітеті у Харкові; від 1920 — концертмейстер, суфлер, хормейстер в опер. театрах у Петрограді; від 1927 — у Ташкенті, Баку, Полтаві, Нижньому Новгороді та Владивостоці; 1931–46 — хормейстер у Куйбишев. (нині м. Самара; усі — РФ), 1946–56 — у Ленінгр. театрах опери і балету. Після виходу на пенсію збирав факти із життя і творчості свого батька та написав кн. «Із сімейної хроніки Марка Кропивницького (Спогади про батька)» (К., 1968), що відображає не тільки життя М. Кропивницького на х. Затишок та у Харкові на поч. 20 ст., а й широкий контекст укр. театр. мистецтва 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст.