Кропін Микола Миколайович

КРО́ПІН Микола Микола­йович (22. 10. 1948, с. Васильєво, нині Татар­стан, РФ) — поет-пісняр, музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Літ. премія ім. А. Чехова (2008). Закін. істор. факультет Сімфероп. університету (1975), факультет між­нар. менеджменту Укр. академії зовн. торгівлі (Київ, 1999). Від 1964 — в Ялті: 1985–90 — директор готел. обʼ­єдн., 1990–95, 2000–03, 2006–08 — за­ступник міського голови, 1995–2000 — директор санаторію «Гірський», 2009–10 — проректор Університету менеджменту. Організатор і спів­організатор багатьох між­нар. фестива­лів та конкурсів. Спів­працював із композиторами М. Мозговим, Л. Попернацьким, А. Дні­­провим, А. Мірошниченком, А. Ко­валевсь­ким, О. Слободенком та ін. Його пісні звучать у виконан­ні таких ві­домих спів­аків, як Л. Лещенко, В. Шпортько, Ф. Мустафаєв, Інеш, О. Кухта та ін. Автор поет. зб. «О самом главном» (1997), «Сокровен­ное» (1999), «Ялтинское лето» (2002), «Из­­бран­ное» (2004; усі — Москва), «Исповедь» (2007), «Сказки мно­гому на­учат» (2008), «И пусть зво­нят, звонят колокола!» (2010; усі — Сімферополь).

Завантажити статтю