Дегтярьов Павло Андріянович
ДЕГТЯРЬО́В Павло Андріянович (03(16). 03. 1914, с. Миколаївка Друга, нині Червоноармійське Друге Вовчан. р-ну Харків. обл. — 22. 04. 1990, Сімферополь) — критик, літературознавець, перекладач. Член СПУ (1962). Учасник 2-ї світової війни. Урядові нагороди. Закін. Київський університет (1939). У 1946–62 — гол. ред. Крим. радіокомітету, Кримвидаву, співроб. г. «Радянський Крим»; від 1962 — кор. г. «Літературна Україна» (Київ) у Криму. Досліджував літ. процес у Криму поч. 20 ст., зокрема творчість Б. Лавреньова, С. Сергєєва-Ценського, М. Волошина. Співавтор кн. «У литературной карты Крыма» (1965), укладач антології «Слово про сонячну землю» (1967; обидві — Сімферополь), до якої увійшли твори рос. та укр. письменників про Крим. Зібрав і дослідив спадщину К. Білиловського, впорядкував зб. його поезій «В чарах кохання» (К., 1981). Переклав російською мовою романи «Чорноморці» В. Кучера (1954), «Бур’ян» А. Головка (1956), окремі твори І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського та ін., українською мовою — повісті «Червоні бісенята» П. Бляхіна (1966), «Повість про Атлантиду» Ю. Томіна (1973; усі — Сімферополь).