Декларації генерального секретаріату

ДЕКЛАРА́ЦІЇ ГЕНЕРА́ЛЬНОГО СЕКРЕТАРІА́ТУ — акти, якими проголошувалися основні принципи діяльності виконавчого органу УЦР. Під­готовлені головою уряду В. Вин­ниченком. У першій декларації, ухваленій 5-ю сесією УЦР 27 червня (10 липня) 1917, ви­значено структуру та компетенцію уряду; за­проваджено посади голови уряду, ген. секретарів і ген. писаря; ви­значено обовʼязки ген. секретарства (ГС) фінанс. справ — роз­робка основ нац. фінанс. політики в Україні (хоча уряд і ви­знавав, що пере­вести всі фінанс. справи виключно під держ. контроль неможливо, проте наполягав на необхідності роз­почати під­готовчу роботу з цього пита­н­ня, готуючи ґрунт для автономії); першочерг. зав­да­н­ня ГС судових справ (юстиції) — українізація і демократизація судових ін­станцій, а також роз­робле­н­ня необхід. законо­проектів, які від­повід­али б автоном. статусу України; ГС військ. справ — українізація війська у тилу і на фронті. До компетенції ГС земел. справ від­несено роз­робле­н­ня проекту земел. закону на під­ставі рішень Всеукр. селян. зʼ­їзду; організацію волосних, повіт. і губерн. земел. комітетів та рад. селян. депутатів; утворе­н­ня Укр. кра­йового земел. комітету; керівництво не лише земел. справами, а й с.-г. інвентарем. Серед гол. зав­дань ГС між­нац. справ — боротьба за автономно-федератив. устрій Росії, поро­зумі­н­ня на цій основі українців з неукр. людністю, склика­н­ня зʼ­їзду пред­ставників народів та областей Росії, досягне­н­ня згоди з нац. меншинами. ГС нар. освіти мало опікуватися шкіл. і поза­шкіл. освітою, українізацією школи, ви­да­н­ням під­ручників, під­готовкою і пере­підготовкою вчителів, обʼ­єд­на­н­ням їх у професій. товариства, створе­н­ням всеукр. і місц. шкіл. рад, при­значе­н­ням комісарів з нар. освіти. Діяльність ГС продовол. справ мала на меті заснува­н­ня Всеукр. продовол. комітету, забезпече­н­ня планомірності у роботі всіх продовол. органів в Україні, досягне­н­ня автономії у справі по­стача­н­ня харч. продуктів, забезпече­н­ня хліборобів реманентом. У структурі уряду перед­бачено створе­н­ня ГС праці, шляхів, торгівлі та промисловості, але їхні зав­да­н­ня декларація не ви­значила і від­повід­ні секретарі не при­значалися.

29 вересня (12 жовтня) 1917 оприлюднено чергову декларацію Ген. Секретаріату вже як ви­знаного і затвердженого Тимчас. урядом Росії органу. Вона була викладена у формі заяви про наміри, в якій наголошувалося, що утворений волею народу України Ген. Секретаріат керуватиметься у своїй діяльності принципами і директивами, виробленими УЦР як рев. парламентом, і від­повід­атиме перед нею. Основою нового життя в Україні ще раз стверджувалося нац. держ. самови­значе­н­ня, а гол. метою уряду — єд­ність Рос. федератив. респ., автоном. статус України, обʼ­єд­на­н­ня укр. земель і єд­на­н­ня українського народу в одній автоном. одиниці, справедливе ставле­н­ня до нац. прав і домагань усіх національностей, участь у під­готовці мир. угоди, склика­н­ня Всеукр. установ. зборів. Для належ. роботи Всерос. і Всеукр. установ. зборів уряд планував створити виборче бюро, організувати низку зʼ­їздів комісарів, пред­ставників нар. управ (земств), громад. установ. Проголошено пріоритет інтересів трудящих. Хоча земля, на думку уряду, повин­на належати тому, хто її обробляє, остаточне виріше­н­ня земел. пита­н­ня виносилося на роз­гляд Всерос. і Всеукр. установ. зборів. Тим часом Ген. Секретаріат повинен був упорядкувати земел. від­носини через місц. земел. комітети, поширювати с.-г. освіту, хлібороб. кооперацію та артілі, під­готувати націоналізацію лісів, роз­робити плани громад. лісоводства, меліорації земель, охорони природ. ресурсів. Функції держ. контролю і регулюва­н­ня госп. життя покладалися на екон. комітет, який, окрім того, мав за­йматися роз­поділом продуктів, сировини, матеріалів і палива, дбати про під­вище­н­ня продуктивності праці, покраще­н­ня екон. становища. Наголошувалося на необхідності децентралізації фінансів, створе­н­ня нац. бюджету, під­вище­н­ня рівня оподаткува­н­ня замож. верств населе­н­ня, введе­н­ня про­гресив. оподаткува­н­ня, від­шука­н­ня засобів сплати вже встановлених податків, створе­н­ня в Україні Нац. і Нар. банків. У галузі освіти перед­бачалося роз­робити протягом най­ближчого року проект демократ. за змістом і формою школи, зокрема і для нац. меншин. Планувалося організувати курси для вчителів, видати під­ручники й навч. посібники українською мовою та нац. мовами, під­готувати кадри лекторів для укр. університетів і закладів освіти. Заплановано від­крити у Києві Пед. академію і низку нар. університетів, створити за допомогою просвіт. т-в систему поза­шкіл. освіти, встановити належні умови для роз­витку нац. мистецтва. ГС нац. справ повин­но було взяти на себе захист нац. меншин від юрид. і фактич. обмежень їхніх громад. й політ. справ, на засадах свободи і демократизму сприяти вдосконален­ню роботи існуючих та створен­ню нових нац. установ, під­триман­ню добрих стосунків між усіма націями в Україні. Гол. зав­да­н­ня секретарства — захист укр. інтересів не лише у кордонах губерній, ви­значених Тимчас. урядом, а й за їх межами. Най­складнішим зав­да­н­ням у справі побудови нового життя уряд ви­знав організацію механізму нової держ. адміністрації. У декларації ставилася вимога негайно створити ГС шляхів, продовол. справ, пошт і теле­графів. Для кращого при­стосува­н­ня суду до місц. особливостей і умов нових нац. форм життя в Україні заплановано провести судову реформу. Вереснева декларація, попри її досить обережні і виважені формулюва­н­ня, занепокоїла Тимчас. уряд, який звинуватив Ген. Секретаріат у пере­вищен­ні компетенції та ініціював проведе­н­ня судового слідства проти його чл., однак через більшов. пере­ворот у жовтні 1917 до арешту укр. керівництва справа не ді­йшла.

Завантажити статтю