Демаркація кордонів

Визначення і загальна характеристика

ДЕМАРКА́ЦІЯ КОРДО́НІВ (франц. démarcation, від іспан. demarcación — роз­межува­н­ня) — встановле­н­ня лінії державного кордону на місцевості з по­значе­н­ням її від­повід­ними прикордон­ними знаками на основі делімітації кордонів. Д. к. здійснюють спільні комісії, при­значені суміж. державами на паритет. засадах. Під час Д. к. проводять топогр. зніма­н­ня або аерофото­графува­н­ня, на основі яких створюють топогр. карту прикордон. смуги великого мас­штабу, встановлюють прикордон­ні знаки (піраміди, стовпи, буї, маяки тощо) та ви­значають їхні координати. При по­значен­ні лінії кордону на місцевості можливі невеликі від­хиле­н­ня від делімітац. опису (особливо побл. насел. пунктів). Такі роз­біжності вирішують, як правило, змішані комісії, у винятк. випадках — на дипломат. пере­говорах. Узгоджений протокол містить детал. опис проходже­н­ня лінії кордону на місцевості зі схемами, фото­графіями й описом кожного прикордон. знака та його характеристик (роз­міри, колір, вогні та ін.). У разі виникне­н­ня необхідності уточне­н­ня кордонів суміж. держав проводять редемаркацію — пере­вірку раніше демаркованого кордону з від­новле­н­ням або ремонтом (заміною) прикордон. знаків.

Літ.: див. Делімітація кордонів.

І. В. Барановська

Завантажити статтю