Кротевич Костянтин Максимович

Визначення і загальна характеристика

КРОТЕ́ВИЧ Костянтин Максимович (18. 06. 1872, с. Журавка Звенигород. пов. Київ. губ., нині Городищен. р-ну Черкас. обл. — після 1931) — церковний діяч УАПЦ. Закін. Харків. духовну семінарію, юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві. Працював суд­дею Полтав. окруж. суду. Очолював правниче товариство у Полтаві. Брав участь у діяльності полтав. «Просвіти» та Церк. братства. У квітні 1921 висвяч. на священика, 29 травня того ж року під­вищений до сану протоієрея. 1922 обраний єпис­копом Полтавським, 1924 кілька місяців очолював Житомирську єпархію, згодом — архі­єпис­коп Він­ницький. 1925–26 пере­бував у Казах­стані. На Соборі УАПЦ 17 жовтня 1927 ви­ступив із критич. оцінкою діяльності митрополита Василя (Лип­ківського), що викликало не­вдоволе­н­ня в церк. середовищі. Опинившись в ізоляції, К. змушений покинути Поді­л­ля й пере­йти до Лубен. округи, де, як і по всій Україні, тим часом все частіше від­бувалися ареш­ти священиків. Спроби К. апелювати до влади про захист духівництва були без­результат­ними. 8 жовтня 1929 заарешт. за звинуваче­н­ням у контр­рев. діяльності, але за недо­статністю доказів справу закрито. Подальша доля неві­дома. Автор статей «До пита­н­ня про релігію Христа» // «Церква й життя», 1927, ч. 4; «До ідеології Української Автокефальної Православ­ної Церкви» // Там само, 1928, ч. 1(6).

Літ.: Зінченко А. Ієрархи Української церкви: митрополит Микола Борецький, архі­єпис­коп Костянтин Кротевич, митрополит Іван Па­вловський. К., 2003.

А. Л. Зінченко

Завантажити статтю