Дембський (Денбський) Віктор Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ДЕ́МБСЬКИЙ (ДЕ́НБСЬКИЙ) Віктор Миколайович (20. 10 (01. 11). 1892, Київ — 16. 03. 1976, м. Новосибірськ, РФ) — композитор, педагог. Член СК СРСР. Навч. на юрид. факультеті Університету св. Володимира в Києві (1911–15), у Київ. консерваторії (1913–15; кл. Р. Ґлієра), закін. Київ. муз.-драм. Інститут (1926; кл. Б. Лятошинського). Від 1919 мешкав у м. Казань (нині Татарстан, РФ), 1922 повернувся до Києва, де працював у Консерваторії та Муз. технікумі кер. оркестру нар. інструментів; 1931–36 очолював муз. частини, був композитором і диригентом оркестрів у драм. театрах Магнітогорська, Владивостока, Новосибірська (усі — РФ); 1936–44 — композитор і диригент Куйбишев. драм. театру (нині Самара, РФ); від 1944 — у Новосибірську: 1947–58 — викладач Муз. училища та Муз. школи. Збирав муз. фольклор народів Сибіру. Автор творів на рев. та героїко-патріот. теми. Його пісні «Сполох» і «Коваль» 1922 відзнач. премією Всесоюз. конкурсу на кращу рад. пісню.
Додаткові відомості
- Основні твори
- хор. кантата «Жовтень» (сл. В. Клюєвої, 1920), симф. увертюра «Татар-Байрам» (1921), сюїта «З глибини віків» для оркестру нар. інструментів, тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано (обидва — 1925), опера «Маскарад» (за однойм. драмою М. Лермонтова, 1941), квартет «Поема народного гніву» для фортепіано (1942), концерт-фантазія для фортепіано з оркестром нар. інструментів (1950), «Ода Новосибірську» для хору з оркестром (1957); для симф. оркестру — увертюри «Герої не вмирають» (1966), «Тобі, могутня Батьківщино», танці «Краков’як», «Гопак» (усі — 1972).
Завантажити статтю
Людина 
