Деменко Борис Вадимович

ДЕМЕ́НКО Борис Вадимович (20. 04. 1941, Львів — 04. 04. 2021, Київ) — піаніст, музикознавець, педагог. Доктор мистецтвознавства (1997), професор (2000). Член НСКУ (1991). Закін. Київську консерваторію (1965; викл. В. Воробйов, В. Топілін, А. Лисенко), аспірантуру при Моск. муз.-пед. Інституті ім. Гнесіних (1979; кер. Ю. Рагс), докторантуру при ІМФЕ (Київ, 1996; кер. О. Костюк). 1967–70 — викладач кафедри історії, теорії музики та гри на муз. інструментах Київ. пед. Інституту; від 1970 — у Київ. університеті культури і мистецтв: 1994–96 — завідувач відділу мист.-естет. проблем культури, 1998–2001 — професор кафедри фортепіано, 2002–07 — каф. теорії музики і муз. виховання. 1994–96 — Голова Муз. фонду СКУ. Перший виконавець низки творів для фортепіано Б. Буєвського, В. Годзяцького, Л. Грабовського, В. Губи, В. Загорцева, Ю. Іщенка, Б. Лятошинського, В. Сильвестрова, П. Соловкіна, Є. Станковича, В. Філіпенка, Л. Піпкова. 2002 записав компакт-диск «Boris Lyatoshynsky. Vol. 2. Complete Piano Solo Music. Boris Demenko, piano», 2005–06 — «Борис Лятошинський. Твори для фортепіано. Виконує Борис Деменко», «Борис Деменко. Український фортепіанний авангард. Болгарська фортепіанна метро-ритміка». У виконавстві репрезентує стиль аналіт. експресіонізму. Обґрунтував нове розуміння часу в муз. мистецтві, розробив нотно-матем. еталон всезаг. мірності тривалості (т. зв. еталон муз. часу). Брав участь у створенні фільмів «Зі стежок на шлях широкий» (до 150-річчя від дня народж. М. Лисенка; 1992, реж. Ю. Суярко), «Б. Н. Лятошинський» (до 100-річчя від дня народж. Б. Лятошинського; 1995, реж. В. Скворцов; обидва — Київ. кіностудія наук.-популяр. фільмів).

Завантажити статтю