Демобілізація
ДЕМОБІЛІЗА́ЦІЯ (від де... і мобілізація) — комплекс заходів, спрямованих на переведення збройних сил, цивільної оборони, органів місцевого самоврядування, галузей економіки, підприємств, установ і організацій на роботу й функціонування в умовах мирного часу. Д. ЗС полягає у скороченні штатів до чисельності мир. часу шляхом реформування військ. частин і з’єднань, штабів, установ та організацій, створених у воєн. період; звільненні надлишк. особового складу в запас і поверненні у галузі економіки майна, вилученого при мобілізації. Д. економіки передбачає: вивільнення залучених для забезпечення потреб війни екон. ресурсів (труд., вироб., наук.-тех., матеріал., фінанс. і природ.); проведення конверсії оборон. наук.-тех. розробок і виробництва, оборон. інфраструктури; утилізацію зразків озброєння і військ. техніки, які втратили оборонне значення, а переобладнання їх для мир. потреб недоцільне; підтримання на достат. рівні (збалансов. з післявоєн. поточ. оборон. потребами) виробництва озброєння і військ. техніки та мобілізац. потенціалу держави. Д. супроводжується змінами осн. екон. пропорцій у галуз. і регіон. ланках економіки, структурі зайнятості, зовн.-екон. зв’язках, консолідов. бюджеті держави; розробленням і впровадженням заходів щодо попередження або пом’якшення криз. явищ у повоєн. економіці, на відбудову якої вона суттєво впливає. Д. може розпочатися до остаточ. завершення воєн. дій (по мірі зниження їх інтенсивності) та проводитися частково, з урахуванням можливих воєн. загроз. Соц. аспект Д. полягає у профес. перепідготовці осіб, демобілізов. з лав ЗС та ін. зброй. формувань, і подальшому їх працевлаштуванні. Осн. джерелами екон. забезпечення Д. і відбудови держави є внутр. можливості й допомога міжнар. організацій та ін. країн: безвідсотк. кредити, благодійні внески окре- мих організацій або осіб, безкошт. і оплачувані товарні кредити, тех. й інформ. допомога тощо.
В Україні процес Д. регламентований Законами «Про оборону України» (1992) та «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (1993). Рішення про Д., а також порядок і терміни її проведення приймає Президент України. У мирний час Д. — звільнення військовослужбовців у зв’язку із закінченням строку служби, а також через скорочення штат. чисельності у зв’язку з реформуванням ЗС. Процес Д. у мирний час врегульований Законом «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» (1992) та нормативно-законодав. актами щодо реформування ЗС.